Геннадій Новіков: форсайт – це наша глобальна мета виробити спільну ІДЕЮ розвитку АПК, зрозумілу кожному громадянину.

Нещодавно відбулось розширене засідання Ради Громадської спілки «Аграрний союз України». Серед актуальних питань в галузі сільського господарства країни, на які звернули увагу та розглянули члени Ради, окремим пунктом було питання щодо проведення форсайту АПК.

Отже, що це – форсайт? Які фактори вплинули на те, що саме аграрії поставили собі за мету зробити масштабне та всебічне соціально-економічне дослідження процесів, які відбуваються сьогодні в країні? Чи означає це, що ГС «Аграрний союз України» обирає принципово новий засіб побудови діалогу з владою? Про це розповів голова ГС «Аграрний союз України» Геннадій Володимирович Новіков в ексклюзивному інтерв’ю, яке він надав для ГС «Аграрний союз Запорізької області».

- Для початку треба сказати, що проведення форсайту у світі не є такою вже дивиною. Багато країн, які дійсно зацікавлені в побудові довгострокової стратегії розвитку насамперед економічної політики, це вже зробили і дотримуються її. Тобто, форсайт – це науково виважена, максимально об’єктивна стратегія, яка враховує головні спектри розвитку суспільства.

-Хіба Україна не має такої стратегії? Здається це слово навіть замуляло очі, особливо під час виборчих кампаній. 

- Отож, бо й воно, що наявність стратегії чи, якщо хочете, своє бачення розвитку країни стало необхідним атрибутом піар – технологій політичних сил. Та чи є насправді у нас стратегія? Одна для всієї країни в інтересах всіх громадян. Адже саме тому, що кожен новий уряд розробляє свою стратегію, потім її розглядають, потім корегують, потім про неї забувають. А потім приходить новий уряд…І так по колу. Потім змінюється влада і проголошує протилежний курс в економіці. Я вважаю, що в цьому біда нашої держави – ми як на гойдалці: то вліво, то вправо. Ми с колегами вже давно помітили, що неможливо досягнути сталого розвитку при такій ситуації. Треба зупинитись, чесно окреслити проблемні та ресурсні фактори. Особливо підкреслюю – ЧЕСНО! Адже популізм згубить саму ідею розбудови стратегії. Головний принцип, яким треба користуватись «Чи не нашкодить короткочасне покращення саме сьогодні майбутнім поколінням?». Треба знайти баланс між «хочу» та «можу».

- Отже, мова йде не про лозунги та обіцянки, а про науковий розрахунок?

-Саме так, про математичний розрахунок! Тому таке наукове підґрунтя є запорукою життєздатності стратегії і її дієвості. Зрозуміло, за умови чіткого контролю. Форсайт – це наукова розробка.

-Які наукові установи будуть залучені до цієї роботи?

- «Аграрний союз України» вже має домовленості про співпрацю з КПІ, де вже є досвід проведення форсайту. До речі, 92 науковців беруть участь в розробці. Було досягнуто домовленості з МінАПК, Світовим центром даних «Геоінформатика і сталий розвиток», НААНУ, НУБІП про спільне проведення форсайту АПК України.

-Яку роль в цій науковій роботі відіграватимуть аграрії?

- Щоб відповісти на це запитання, потрібно сказати про те, за якою формулою буде проводитись дослідження. Отже, спочатку створюється група «А», в склад якої входитимуть експерти галузі АПК з досвідом роботи на світовому рівні, співпраці з міжнародними трендами. До цієї групи увійшли 4 члени АСУ. Їх завдання максимально точно відповісти на питання, які розроблені вченими. Їх досвід систематизується, аналізується в математичну модель, з якою вже працює спеціальна комп’ютерна програма. Звертаю увагу – висновки робить не людина, а машина. Цей дозволить уникнути заангажованості чи лобізму.

Група «В» - аграрії, які мають досвід вузького профілю АПК. Тобто, наприклад, експерти в овочівництві, тваринництві, садівництві і т.д. Їх досвід також прораховує комп’ютер.

Потім обидва результати складаються в план, тобто стратегію. Наша вимога перед науковцями – виробити не просто план, а дорожню карту. Тобто за кожним пунктом – конкретика, а саме – деталізація і контроль погодинно.

Тож, якщо визначати роль аграріїв в проведенні форсайту, то можна і треба називати їх як учасників авторської групи.

Зрозуміло, для ефективної роботи, яку нам слід зробити за пів року (саме такий календарний план форсайту) необхідна чітка координація дій. Для цього буд створений Комітет форсайту, до якого увійшли науковці, аграрії, бізнесмени. Головою Комітету став Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко. Також для вирішення організаційних питань створена Робоча група форсайту.

Про роль аграріїв в цій роботі можу додати наступне. Саме АПК – чи не єдина галузь економіки країни, яка ефективно працює, забезпечує понад 20 % ВВП. Така тенденція не тільки зберігатиметься, але й зростатиме. Вже прораховано, найближчі 5-7 років економічний показник впливу АПК в економіці становитиме більш як 40 %. Тож цілком логічно, що саме ми, аграрії, найбільше переймаємось питаннями – для чого ми працюємо, яке суспільство будуємо, яку країну залишимо для наступних поколінь? Також логічно і головне - справедливо те, що стратегію визначатимуть ті, хто дійсно сьогодні працює, тобто аграрії.

-Це дійсно, справедливо. Та чи погодиться з цим влада? Як зробити, щоб стратегія, яку буде вироблено, стала державною?

- Так, діалог з владою необхідно вести. Для початку вже є обнадійливим те, що в проведенні форсайту братиме участь міністр АПК. Далі наше бачення таке. Стратегія повинна розглядатись та затверджуватись Верховною Радою. Зміни в ній приймаються більшістю голосів ВР. І вже саме під Стратегію обирається уряд, його ефективність повинна оцінюватись наскільки точно дії уряду відповідають прийнятому плану дій. Ця відповідність визначається РНБО.

Але глобальна наша мета виробити спільну ІДЕЮ розвитку, зрозумілу кожному громадянину. Не лише науковцям, експертам, політикам. Щоб кожен селянин знав – що буде з нашою державою далі. А люди над цим замислюються, люди питають про це. Їм, як і мені, і моїм колегам аграріям, болить – доки наша прекрасна країна бідуватиме? Коли вже скінчиться епоха політичних «гойдалок»? Доки чиїсь амбіції шматуватимуть країну? Та біда в тому, що ніхто не може дати відповідь на ці питання.

Саме спільна ідея, спільна стратегія – шанс консолідувати країну. І економічні галузі, в політичні сили, і суспільство. А отже це наш спільний шанс на порятунок.

-Чи означає це, що АСУ відходить від курсу протестів проти дій влади?

- На жаль, остаточно відмовитись від проведення акцій протесту, сьогодні говорити зарано. Деякі кроки, які робить влада просто неможливо мовчки приймати. Протест - це наше громадське право на висловлення своєї думки.

Але якщо мислити стратегічно, то руйнація влади це значно простіше, ніж її трансформація.

Україна вже має досвід революційних змін влади. Чи багато добра ми з цього мали?

Запропонувати спільну платформу без політичного підґрунтя, в основі якої науково вирахувана перспектива і бажання бачити свою країну успішною, а її громадян заможними – цим шляхом йти складніше. Проте ми не перші, хто його подолав. Просто в нашій країні першими його обрали аграрії.

Впевнений, і це поле ми «зоримо».

Автор статті: Жанна Боєва

• Фостій Марина
• 24 червня 2021 р.
• 0