Геннадій Новіков: Українському АПК потрібна справжня довгострокова стратегія

Геннадій Новіков: Українському АПК потрібна справжня довгострокова стратегія

Що може дати вітчизняному сільському господарству сценарне прогнозування, як його проводити та чи буде дієвою вироблена на цій базі стратегія розвитку галузі

Голова Громадської спілки "Аграрний союз України" спілкувався з журналістами видавництва Landlord за підсумками розширеного засідання ради Громадської спілки «Аграрний союз України». Серед актуальних питань галузі сільського господарства країни, які розглянули члени ради, окремим пунктом було питання щодо проведення форсайту АПК.


Форсайт (від англ. foresight — погляд у майбутнє) — це сценарне прогнозування соціально-економічного розвитку у перспективі 10–20 років на основі експертних оцінок. Уперше термін foresight вжив відомий фантаст Герберт Веллс у 1930 році в ефірі ВВС, запропонувавши ввести нову професію — «професор передбачення».


Але для чого та як проводити форсайт, і головне — що ми хочемо отримати в результаті? Відповіді на це та інші запитання — в інтерв’ю з Геннадієм Новіковим, головою ГС «Аграрний союз України».


Для чого ви пропонуєте провести форсайт АПК? Якою буде його мета?


Проведення форсайту у світі не дивина. Багато країн, дійсно зацікавлених у побудові довгострокової стратегії розвитку насамперед економічної політики, це вже зробили і дотримуються її. Тож мета форсайту — вироблення науково виваженої, максимально об’єктивної стратегії, яка враховує головні спектри розвитку суспільства.


В Україні вистачає різноманітних стратегій, як загальних, так і галузевих. Чим буде відрізнятися стратегія, про яку ви кажете?


На жаль, обов’язкова наявність стратегії чи, якщо хочете, якогось бачення розвитку країни стала необхідним атрибутом PR-технологій усіх політичних сил. Та чи є насправді у нас стратегія з великої літери? Одна для всієї країни, в інтересах всіх громадян.

Кожен новий уряд розробляє свою стратегію, потім її розглядають, потім корегують, потім про неї забувають. А після приходить новий уряд… І так по колу. Потім змінюється влада і проголошує протилежний курс в економіці. Я вважаю, що в цьому біда нашої держави — ми як на гойдалці: то в один бік, то в інший. Ми з колегами вже давно помітили, що за таких обставин неможливо досягнути сталого розвитку. Треба зупинитися, чесно окреслити проблемні та ресурсні фактори. Особливо підкреслюю — чесно! Адже популізм згубить саму ідею розбудови стратегії. Головний принцип, яким треба користуватися, — «чи не нашкодить короткочасне покращення саме сьогодні майбутнім поколінням?». Треба знайти баланс між «хочу» та «можу».


Тобто йдеться про науковий розрахунок?


Більше того, про математичний розрахунок! Саме таке наукове підґрунтя є запорукою життєздатності стратегії та її дієвості. Звісно, за умови чіткого контролю. Форсайт — це наукова розробка.


Які наукові установи будуть залучені до цієї роботи?


Аграрний союз України має домовленості про співпрацю з КПІ, де вже є досвід проведення форсайту. До речі, у розробці беруть участь 92 науковці. Також досягнуті домовленості з Мінагрополітики, Світовим центром даних «Геоінформатика та сталий розвиток», НААНУ, НУБіП.


Яку роль відіграватимуть безпосередньо аграрії? Адже це стратегія для них…


Дослідження і розробка проводяться за чіткою формулою. Спочатку створюється група А, до складу якої входитимуть експерти галузі АПК з досвідом роботи на світовому рівні, до цієї групи увійшли чотири члени АСУ. Їхнє завдання — максимально точно відповісти на запитання, розроблені вченими. Досвід систематизується, аналізується в математичну модель, з якою вже працює спеціальна комп’ютерна програма. Звертаю увагу — висновки робить не людина, а машина. Це дозволить уникнути заангажованості чи лобізму.

А ось до групи В і увійдуть аграрії, які мають досвід вузького профілю АПК: експерти в овочівництві, тваринництві, садівництві тощо. Їхній досвід також прораховує комп’ютер.

Потім обидва результати складаються у план, тобто стратегію. Наша вимога до науковців — виробити не просто план, а дорожню карту. Тобто за кожним пунктом — конкретика, а саме деталізація та контроль погодинно.

Звісно, для ефективної роботи, яку нам слід зробити за пів року (саме такий календарний план форсайту), необхідна чітка координація дій. Для цього створений комітет форсайту з науковців, аграріїв, бізнесменів, а його головою став міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко. Також для вирішення організаційних питань створена робоча група форсайту.

Саме АПК — чи не єдина галузь економіки країни, яка ефективно працює, забезпечує понад 20% ВВП. Така тенденція не тільки зберігатиметься, але й зростатиме. Вже прораховано, що найближчі 5–7 років економічний показник впливу АПК в економіці становитиме понад 40%. Тож цілком логічно, що саме ми, аграрії, найбільше переймаємося питаннями, для чого ми працюємо, яке суспільство будуємо, яку країну залишимо для наступних поколінь. І справедливо, що стратегію визначатимуть ті, хто дійсно сьогодні працюють, — аграрії.


Чи погодиться з цим влада? Як зробити, щоб стратегія стала державною?


Так, діалог із владою необхідно вести — обнадійливим є те, що у проведенні форсайту братиме участь міністр АПК. Стратегія має розглядатися та затверджуватися Верховною Радою, вона ж буде вносити зміни до неї. І вже саме під стратегію обирається уряд, його ефективність має оцінюватися з огляду на те, наскільки точно дії уряду відповідають прийнятому плану дій. Ця відповідність визначається РНБО.

Але наша глобальна мета — виробити спільну ідею розвитку, зрозумілу кожному громадянину. Не лише науковцям, експертам або політикам. Щоб кожен селянин знав, що буде з нашою державою далі. Люди над цим замислюються, люди питають про це. Їм, як і мені, і моїм колегам-аграріям, болить: доки наша прекрасна країна бідуватиме? коли вже скінчиться епоха політичних гойдалок? доки чиїсь амбіції шматуватимуть країну?

Біда в тому, що ніхто не може дати відповідь на ці запитання. Саме спільна ідея, спільна стратегія — шанс консолідувати країну. І економічні галузі, і політичні сили, і суспільство. А, отже, це наш спільний шанс на порятунок.


Чи означає це, що АСУ відходить від курсу протестів проти дій влади?


На жаль, про остаточну відмову від проведення акцій протесту сьогодні говорити зарано. Деякі кроки влади просто неможливо мовчки приймати. Протест — наше громадське право на висловлення своєї думки.

Але якщо мислити стратегічно, то руйнація влади — це значно простіше, ніж її трансформація…

Україна вже має досвід революційних змін влади. Чи багато добра ми з цього мали?
Запропонувати спільну платформу без політичного підґрунтя, в основі якої науково вирахувана перспектива і бажання бачити свою країну успішною, а її громадян заможними — цим шляхом іти складніше. Проте ми не перші, хто його подолав. Просто в нашій країні першими його обрали аграрії.


Впевнений, що і це поле ми «зоремо»


  • Фостій Марина
  • 20 липня 2021 р.
  • 0

Новини