Лариса Старікова: 5-7-9: проблеми у програми чи у банківської сфери?

«Ні, з кредитами ситуація стала краще» - в один голос стверджували керівники сільгосппідприємств узимку, коли мова йшла про стратегію розвитку галузевих фінансових ринків. Думка про те, що програма 5-7-9% несистемна, а отже й нестабільна, викликала великий подив. Пройшло ледь більше пів року і проблеми стали очевидними…

Ситуація

На початку серпня Форум провідних міжнародних фінансових установ звернувся до НБУ та Мінфіну з проханням обмежити реалізацію програми «Доступні кредити 5-7-9%».

Станом на 16.08.2021 ситуація виглядає наступним чином:

- лист від імені Форуму на адресу НБУ та Мінфіну підписав голова Форуму, голова правління Файффайзен банк Олександр Писарук (додається)

- основна претензія до програми полягає у тому, що вона діє не в інтересах інвестиційного розвитку малого бізнесу, а спрямована на неправомірне поповнення обігових коштів цілком платоспроможних підприємств аграрного сектору

- інформаційна кампанія на підтримку листа стартувала в понеділок 9 серпня о 9-30 ранку зі статті «Програма не досягла цілі: банки просять згорнути антикризові кредити під 5-7-9% від Зеленського» Ярослава Винокурова та Миколи Максимчука на Економічній правді, в якій була піддана сумніву ефективність програми Президента. Через 25 хвилин це видання у розвиток теми опублікувало іншу статтю «Банки просять згорнути програму кредитів 5-7-9%», а після обіду — статтю «Программу кредитов "5-7-9%" будут пересматривать в 2022 году — источник». Інші видання (Інтерфакс, Лівий берег, Ліга, Мінфін, НВ) включилися в розкрутку теми пізніше і з посиланням на Економічну правду. Це свідчить про замовний характер інформаційної кампанії.

- текст листа до НБУ з’явився на НВ.Бізнес ввечері першого дня кампанії 9 серпня о 20.52. Тема листа була визначена як «системні ризики та загрози від подальшої реалізації програми «Доступні кредити 5-7-9%», підґрунтям для занепокоєння слугувало «аналізування експертами банків-членів Форуму ефективності державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» (текст аналізу до листа не додавався), причиною необхідності згортання програми визнавалося «спотворення початкових цілей програми та суттєві ризики, які несе її подальша реалізація».

- наступного дня стало відомо, що Приватбанк не підтримав звернення Форуму (Приватбанк не є членом Форуму, однак очолює рейтинг програми по наданню кредитів на інвестиційні цілі)

- міністр фінансів Сергій Марченко у ФБ також негативно відреагував на претензії, висловлені в листі форуму, заявивши, що програма 5-7-9% «врівноважила цінову пропозицію на ринку кредитів і у ній використаний інструментарій балансування ринку, який використовується в країнах ЄС».

Форум провідних міжнародних фінансових установ (FLIFI)

Форум провідних міжнародних фінансових установ був заснований на початку 2010 року як дискусійна платформи українського фінансового сектору. На даному етапі до нього входять 12 банків з іноземним капіталом: Альфа-банк (Люксембург), Райффайзен (Австрія), Кредіагріколь (Франція), Піреус (Греція), Прокредіт (Німеччина), СЕБ (Швеція), Сітбанк (США), Укрсіббанк (Франція), Правекс (Італія), Кредітвест (Туреччина).

Головують на форумі керівники банків-учасників по черзі. На даному етапі головою форуму є голова Райффайзен банку Олександр Писарук. 

У новинах на сайті Форуму інформація про лист до НБУ та Мінфіну щодо згортання програми 5-7-9% відсутній. Остання новина датується березнем 2020 року, а про зустріч членів платформи — 27.01.2020. Активно сайт підтримувався лише у 2019 році. 

У листі до НБУ та Мінфіну в якості зворотної адреси для листування вказана не офіційна електронна адреса Форуму (rsvp@flifi.ua) а корпоративна адреса Американської торгівельної палати в Україні (..@chamber.ua), яка взагалі не є членом Форуму. 

Конкуренція і доброчесність

Програма «Доступні кредити 5-7-9%» від початку була спрямована на підтримку розвитку малого та середнього бізнесу, його інноваційний розвиток. Однак невдовзі після її початку (січень 2020 року), сталась пандемія COVID (березень 2020 року) і пріоритети програми були переорієнтовано на подолання поточних проблем, що цілком і повністю відповідало ситуації, яка склалася, та практиці інших країн, зокрема, ЄС. 

Банківські системи інших країн, у тому числі країн материнського капіталу іноземних банків — учасників Форуму відреагували на коронакризу аналогічним чином. З цієї точки зору заява банків з іноземним капіталом про претензії до політик і правил, які успішно діють в їхніх власних країнах і були також застосовані в Україні, викликає подив і підозри у прихильності до застосування подвійних стандартів на ринку України. Це не є доброчесною практикою, прийнятою серед відповідальних фінансових кіл. 

Відсутність інформації про ухвалення Форумом провідних міжнародних фінансових установ згаданого вище листа до Мінфіну та НБУ на інформаційних ресурсах Форуму, дання корпоративної адреси Американської торгівельної палати в Україні для офіційного листування, логіка розгортання інформаційної кампанії з дискредитації програми «Доступні кредити 5-7-9%» викликає підозри щодо порушення статутних процедур Форуму при ухваленні такого листа, відсутності колегіальності при прийнятті зазначеного рішення.

Національна економіка України протягом десятиліть потерпає від захмарних відсотків по поточних кредитах, відсутності довгострокових кредитів, інвестицій. Така ситуація ставить на коліна національний бізнес, українського виробника, натомість дозволяє банківській системі, а з її подачі і іншим сегментам фінансового ринку, формувати надприбутки, примножувати в Україні міжнародний спекулятивний капітал. Хронічний дефіцит кредитних ресурсів веде до корупції при прийнятті рішень про надання кредитів, яка вже давно набула сталого, системного, технологічного характеру. Президент Зеленський став першим серед вищих очільників країни, хто зробив спробу покласти край цій ганебній ситуації. І зроблено це було цілком цивілізованими, доброчесними, прийнятими в інших країнах світу, сучасними методами. 

Цікавим з точки зору доброчесності також виглядає той факт, що згідно офіційної статистики Фонду розвитку підприємництва саме Райффайзенбанк є лідером реалізації програм рефінансування (4,197 млрд грн) та надання кредитів на антикризові цілі (5,79 млрд грн) в той час, як за інвестиційними кредитами, якими так опікується його голова, банк займає лише 3 місце з на порядок меншим обсягом портфелю (395 млн.грн). Лідером інвестиційного кредитування виступає Приватбанк, який виступив проти згортання програми 5-7-9% - загалом, у тому числі за напрямами надання антикризових кредитів, де він обіймає лише 4 місце з обсягом кредитування 3.242 млрд.грн (в 1.7 разів менше за Райффайзенбанк) та рефінансування, де він не увійшов до п‘ятірки лідерів взагалі. 

За наслідками 2020 року Райффайзенбанк став лідером отримання коштів з бюджету (85,193 млрд грн). При цьому основним напрямом спрямування коштів у нього було саме рефінансування. Райффайзенбанку ніхто не заважає згорнути свою діяльність за напрямами антикризового кредитування та рефінансування у разі незгоди з загальною ідеологією програми та на реалізацію власних претензій. Якщо Райффайзенбанку не подобається кредитувати підприємства аграрного сектору, він також може прийняти відповідну корпоративну політику і відкликати з ринку всі свої продукти, які нині призначені для аграрного сектору, у тому числі ті, компенсацію за якими отримує з бюджету. Висування претензій до складу кредитного портфелю Райффайзенбанк може пред‘явити хіба що сам собі. Апелювання до НБУ та Мінфіну, які працюють в рамках власної законодавчо-нормативної бази, якій наявний стан справ не протирічить, виглядає дивно. Все це свідчить про незрілість, відсутність розуміння базових засад роботи за умов ринку на вищому рівні керівництва банком. 

До списку ТОП-10 учасників програми 5-7-9% станом на 2 серпня 2021 року з 12 учасників Форуму провідних міжнародних фінансових установ увійшли лише Кредіагріколь та Прокредіт - обидва за напрямом рефінансування. Кредіагіколь обійняв друге місце з обсягом портфелю (3.04 млрд.грн.), Прокредіт – четверте (обсяг 2,45 млрд.грн). В номінації інвестиційних кредитів ці банки не представлені взагалі. Хоча у Кредіагріколя частка інвестиційних кредитів складає 85 млн.грн, - на відміну від Прокредіту, у якого вони взагалі відсутні. Інші 9 учасників Форуму в рейтингах Фонду розвитку підприємництва не представлені взагалі. Тож тут також виникають сумніви щодо зацікавленості банків у згортанні програми, в якій вони взагалі не беруть участь, та у колегіальності висунутих претензій. 

Сумнівно також виглядає адвокаційна роль Форуму провідних міжнародних фінансових установ у веденні публічного діалогу з державою. Зазвичай діалог про підтримку, претензії щодо шляхів та методів її реалізації, пропозиції щодо зміни напрямів надання дотацій та механізмів вдосконалення бюджетних програм ведуть представники саме того сектору, якому надаються дотації. В даному випадку це малий та середній бізнесу без галузевих обмежень. Ситуація, коли адвокаційну роль бере на себе інший сектор економіки, який, в кращому випадку грає роль посередника, виглядає досить дивно. 

Участь банків у державній програмі «Доступні кредити 5-7-9%» є добровільною. Отже ніхто не заважає учасникам Форуму провідних міжнародних фінансових установ, як і іншим іноземним та вітчизняним фінансовим установам, припинити участь у зазначеній програмі у разі незгоди з її змістом. 

Інформація, наведена у листі Форуму, оперує категоріями загальної користі та зловживань з боку платоспроможного бізнесу, в першу чергу підприємств аграрного сектору, і жодним чином не проливає світло на істинні причини, які змусили очільників 9 провідних фінансових установ на ринку України вимагати припинення програми «Доступні кредити 5-7-9%». Це також є проявом недоброчесності. Вимагаючи рішучих дій від держави, банки мали б пояснити свою внутрішню ситуацію, дати можливість громадськості зрозуміти причини, які викликають у них таку турботу та намагання вдатися до рішучих дій. Однак це зроблено не було. Аргументи, наведені у листі є досить декларативними. 

Зрештою, банки індивідуально укладають меморандум з Фондом підтримки підприємництва щодо їх участі в програмі «Доступні кредити 5-7-9%» і саме з ним — не з державою — вони мають вести переговори у разі незгоди з програмою та невдоволення умовами співпраці. 

В загальному випадку банки навряд чи мають підстави для висування претензій до програми «Доступні кредити 5-7-9%», оскільки окрім того, що отримують додаткові фінансові ресурси від Фонду розвитку підприємництва (колишнього Німецько-українського фонду) під більш низькі відсотки, ніж кошти рефінансування НБУ, вони ще й користуються коштами бюджету, які отримують в авансовому порядку. Тож демарш Форуму провідних міжнародних фінансових установ виглядає дивно.

Висновки

Комунікація щодо згортання програми «Доступні кредити 5-7-9%» на даному етапі розгортається в площині ЗМІ і не набула характеру офіційного діалогу з владою.

Мінфін не підтримав пропозиції Форуму провідних міжнародних фінансових установ. Про офіційну позицію НБУ щодо листа Форум провідних міжнародних фінансових установ поки що нічого не відомо - окрім того, що Рада НБУ 13 липня 2021 року прийняла рішення № 29-рд, де було Кабінету Міністрів була надана рекомендація переглянути умови реалізації програми «Доступні кредити 5-7-9%» у напрямі їх зосередження на наданні нових інвестиційних кредитів та придбання сільськогосподарської землі для агровиробництва (про згортання програми 5-7-9% чи претензії до аграрного сектору там не йшлося).

Не всі банки, які є лідерами роботи за програмою 5-7-9%, підтримують пропозицію Форуму провідних міжнародних фінансових установ щодо згортання цієї програми. Зокрема, претензії щодо згортання напрямів антикризового фінансування та рефінансування і посилення інвестиційного напряму не підтримав Приватбанк, який є лідером інвестиційного напряму і діяльність якого в інших напрямах є не такою активною.

Правомочність прийняття Форумом провідних міжнародних фінансових установ пропозиції щодо згортання програми 5-7-9% викликає сумнів.

Іноземні банки не мають морального права вимагати встановлення в Україні правил, відмінних від тих, які працюють в їх власних країнах.

Претензії банку, який є безумовним лідером по позиціях надання антикризових кредитів та рефінансування, проти яких він виступає, і порівняно скромні позиції у інвестиційному напрямку, за який він ратує, виглядають в кращому випадку нелогічно. Це свідчить про наявність прихованих причин та внутрішніх проблем, які спонукали керівництво банку до рішучих дій.

Участь у програмі «Доступні кредити 5-7-9%» є добровільною і у разі незгоди з її концепцією банки можуть самостійно, на власний розсуд, за власним рішення припиняти в ній участь, або не брати такої участі взагалі.

У разі незгоди з умовами роботи в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» банки мають з‘ясовувати стосунки з Фондом розвитку підприємництва, який виконує функції розпорядника програми «Доступні кредити 5-7-9%» і укладає договори з банками, а не висувати претензії до Мінфіну та НБУ.

Умови роботи банків в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» є цілком привабливими, оскільки банки мають подвійну вигоду. Вони не тільки отримують кошти під низькі проценти від Фонду розвитку підприємництва (колишній НУФ, німецькі кошти, які через банки надаються на розвиток української економіки), але й кошти бюджету на компенсацію відсотків в авансовому порядку.

Загрози згортання програми «Доступні кредити 5-7-9%» на даному етапі немає. Натомість Мінфін заявляє про необхідність вдосконалення програми — на реалізацію рекомендації НБУ.

Резюме

Банківська система України неадекватна. І не лише у частині ціни кредитних ресурсів, відсутності інвестиційного сегменту ринку. Вона неадекватна взагалі.

• Фостій Марина
• 19 серпня 2021 р.
• 0