Оцінка збитків підприємства, завданих війною

Важливо! Ворог зруйнував або пошкодив значну кількість активів сільськогосподарських підприємств, унеможливив їхню діяльність на окупованих територіях, у місцях проведення бойових дій. Українською державою, світовим співтовариством розгортається робота по притягнення агресора до відповідальності та відшкодування завданих збитків і втрат. 

Фахівці Інституту аграрної економіки підготували УААН практичні рекомендації щодо збору доказів про завдання матеріальної шкоди внаслідок воєнних дій. Це потрібно для подальшого стягнення коштів в рамках проекту «Росія заплатить», судових рішень та інших ініціатив компенсації збитків.

Будь ласка, організуйте на своїх підприємствах відповідні роботи, скориставшись рекомендаціями, які представлені тут як текстом, так і у вигляді доданого файлу.

Прикріплені файли та додаткові матеріали

Методичні рекомендації з фіксування прямої шкоди, завданої сільськогосподарським підприємствам внаслідок збройної агресії російської федерації

1. Загальні положення

1.1. Ці Методичні рекомендації (далі - Порядок) розроблено для допомоги обліково-економічним службам сільськогосподарських підприємств у фіксуванні, документуванні та формуванні доказової бази про факти прямих втрат (шкоди) від руйнування, втрати чи часткового пошкодження внаслідок російської воєнної агресії належного їм майна, а також у оприлюдненні відповідної інформації, зокрема на державних інтернет-ресурсах.

1.2. Метою такої роботи є збір сільськогосподарськими підприємствами доказів та документування завданої їм майнової шкоди внаслідок російської воєнної агресії на території України для подальшого стягнення з країни-агресора за проектом «Росія заплатить», відповідних судових рішень та інших ініціатив справедливості.

1.3. Рекомендований порядок базується на алгоритмі фіксації завданої прямої матеріальної шкоди на відповідних державних ресурсах. Серед таких:

– проєкт «Росія заплатить», розроблений KSE Institute спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки України;

– ресурс для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, створений Офісом Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами;

– спеціальний чат-бот Tribunal.ua;

– ресурс «Опора»;

– об’єднаний майданчик для збору доказів воєнних злочинів;

– єдиний національний портал збору фактів порушення прав людини та ін.

1.4. В цьому Порядку наведені терміни вживаються у такому розумінні:

знищеним (зруйнованим) майном вважається майно, яке знищено (зруйновано) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, та відновлення якого, зокрема шляхом ремонту чи реконструкції, не є можливим або є економічно недоцільним;

пошкодженим майном вважається майно, яке пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, та може бути відновлене, зокрема шляхом ремонту чи реконструкції.

2. Організація роботи

2.1. При встановленні фактів втрати, псування, пошкодження чи руйнування майна сільськогосподарського підприємства внаслідок воєнних дій на території України обов’язково проводиться інвентаризація. Така інвентаризація передбачає відео-, фотофіксацію і документування виявлених фактів завданої шкоди.

2.2. Рішення про проведення інвентаризації приймає керівник підприємства, яке оформляється наказом. В цьому наказі визначається вид інвентаризації (повна чи часткова, вибіркова чи суцільна), а також зазначається відповідальна особа, на яку покладається обов’язок з оприлюднення даних про зафіксовані факти завданої шкоди, зокрема через їх внесення до обраного державного ресурсу.

2.3. Інвентаризацію слід провести у найкоротший термін від моменту нанесення майнової шкоди воєнними діями країни-агресора.

2.4. Інвентаризація може здійснюватися інвентаризаційною комісією, спеціально призначеною комісією (спеціально призначена комісія – це комісія, сформована для фіксації та документування фактів завданої шкоди, до складу якої входять як працівники сільськогосподарського підприємства, так і сторонні фахівці) або уповноваженою особою (далі – Комісія).

Комісія призначається Наказом керівника підприємства. До її складу можуть бути включені інженер, агроном, механік, бухгалтер та інші спеціалісти, які мають спеціальні знання для оцінки стану майна, що зазнало руйнування або пошкодження, та визначення розміру збитків. Комісія призначається з метою виявлення пошкоджень чи руйнувань майна, оцінки його стану, встановлення причин заподіяння майнової шкоди, її оцінки, та документальної, відео-, фотофіксації виявленого.

2.5. Якщо за рішенням керівника підприємства призначається уповноважена особа, то інвентаризація здійснюється такою уповноваженою особою із залученням щонайменше двох свідків, які можуть не бути працівниками підприємства (наприклад, працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій, представники місцевих органів влади, співробітників поліції, односельчани). Такі свідки дають згоду на участь в інвентаризації, зазначивши свої персональні дані та проставивши власний підпис у матеріалах інвентаризації. Під персональними даними свідка розуміється:

– прізвище, ім’я, по батькові;

– дані документа, що посвідчує особу;

– інформація щодо способу зв’язку: контактний телефон, адреса електронної пошти, лінк на сторінку в Instagram, Facebook тощо.

2.6. Якщо на підприємстві склалася ситуація, яка унеможливлює видачу Наказу, створення Комісії, призначення уповноваженої особи тощо, то фіксування, документування та формування доказової бази про факти заподіяння прямої майнової шкоди сільськогосподарському підприємству може здійснювати представник підприємства. Представником підприємства може бути: ініціативний працівник підприємства; особа, що проживає на території розміщення підприємства; або інша особа.

Представник підприємства, фіксуючи доказову базу щодо завданої шкоди, має дотримуватися правил щодо залучених свідків (п. 2.5), відео- та фотозйомки (п. 3.2-3.3). При цьому він має пересвідчитися, що зафіксовані та задокументовані свідчення достовірні і містять дані про: 

– особу, яка опитує свідка; 

– свідків (ПІБ, контакти); 

– об’єкт, якому завдано шкоди, його розташування (область, район, територіальна громада, місто/село, вулиця, будинок);

– короткий опис події, в результаті якої завдано шкоду, її дату, час та наслідки.

2.7. У випадку надзвичайної ситуації, що загрожує здоров’ю, життю чи майну керівник або представник сільськогосподарського підприємства має звернутися до Державної служби з надзвичайних ситуацій. Після завершення роботи працівників ДСНС необхідно зробити копію акту, що підтверджує виникнення надзвичайної ситуації та пошкодження чи руйнування майна.

3. Інвентаризація та документування завданої шкоди

3.1. Інвентаризація здійснюється відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879 (далі Положення № 879), та окрім іншого передбачає здійснення відео-,фотофіксації зруйнованого або пошкодженого майна сільськогосподарського підприємства.

3.2. Проводячи відеофіксацію, важливо назвати словами: 

– хто веде відеозйомку (дані особи, яка здійснює запис відео);

– яке майно на відео (наприклад, склад ПММ);

– кому належить (наприклад, ДПДГ «Перемога» або орендовано ДПДГ «Перемога» у ТОВ «Промінь»);

– що пошкоджено або зруйновано (наприклад, повністю, стіни, дах, кімнати, поверхи тощо);

– яким чином (від чого, якого виду зброї, типу боєприпасу тощо) відбулося пошкодження або руйнування майна. Можна рукою вказати напрям руху боєприпасу;

– прізвища, ім’я, по батькові свідків, які беруть участь у фіксації факту шкоди, завданої сільськогосподарському підприємству.

3.3. Фотофіксацію кожного з пошкоджень бажано здійснити зблизька та у площині відповідного об’єкта (наприклад, фото зруйнованого кабінету та фото всієї будівлі, на якому видно цей кабінет). Також доцільно зафіксувати на фото будь-які залишки боєприпасу, за можливості – з детальними фото елементів маркування, серійних номерів.

3.4. Проведення, перевірка та оформлення результатів інвентаризації зруйнованих, пошкоджених основних засобів відбувається відповідно до пункту 1 розділу ІІІ та розділу IV Положення № 879. Додатково до інвентаризаційних описів необоротних активів рекомендується складати Акт огляду об’єктів основних засобів (далі – Акт), оскільки він містить розширений перелік реквізитів, необхідних для оприлюднення даних про факти завданої шкоди, зокрема через їх внесення до інформаційної бази визначеного керівником підприємства державного ресурсу.

Акт складається у двох примірниках (кількість примірників визначає керівник підприємства залежно від напрямів надання доказів завданої шкоди (наприклад, поліція, орган, до сфери управління якого належить підприємство, тощо), де фіксується така інформація:

– найменування об’єкта основних засобів (наприклад, адміністративна будівля, склад пального, комбайн тощо);

– інвентарний номер (відповідно до даних інвентарної картки);

– місцезнаходження (адреса, геолокація);

– назва та реквізити правовстановлюючого документа на відповідний об’єкт основних засобів (наприклад, договір купівлі-продажу, технічний паспорт, свідоцтво про право власності на нерухомість, державний акт на земельну ділянку, витяги з реєстрів прав на нерухоме майно, акт введення в експлуатацію основних засобів, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма ОЗ-1) тощо). Копії вказаних документів доцільно додати до Акта, зазначивши про це у реквізиті «Акт _______ додатки на _____________ аркушах»;

– виявлена завдана шкода в частині типів пошкодження (повністю зруйноване, пошкоджене, не визначено), причин (короткий опис обставин події, яка спричинила завдану шкоду), точної дати та часу;

– розраховані розміри збитків.

Також до Акта можуть бути додані фото об’єкта до руйнувань/пошкоджень; фото техніки, обладнання тощо, які знаходилися в об’єкті нерухомості; копії первинних документів, паспортів тощо на рухоме майно; письмові пояснення свідків обстрілу, бомбардування тощо; інформація ЗМІ (статті, репортажі, пости) щодо факту обстрілу, бомбардування тощо.

3.5. Проведення, перевірка та оформлення результатів інвентаризації втрачених, пошкоджених запасів відбувається відповідно до норм, визначених пунктом 4 розділу ІІІ та розділом IV Положення № 879, та передбачає заповнення інвентаризаційного опису запасів.

3.6. Після заповнення усіх реквізитів Акт його підписують голова і члени Комісії, зазначивши свої прізвище, ім’я, по батькові, посаду, та направляють на затвердження керівнику. Затверджені Акти передаються відповідальній особі для внесення даних до інформаційної бази обраного державного ресурсу. Після внесення в Акті проставляється відмітка про дату внесення, що засвідчується підписом відповідальної особи.

3.7. Окрім описаних дій, керівнику або представнику сільськогосподарського підприємства слід звернутись із заявою про злочин до правоохоронних органів із наданням доказів руйнування майна. Після чого слід отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

4. Оприлюднення інформації про завдану шкоду

4.1. Основним способом оприлюднення інформації про завдану шкоду є офіційні державні ресурси. Кожен з них має власний алгоритм дій (покрокові інструкції) для тих, хто передає дані про зафіксовані факти завданої шкоди. Далі для прикладу наведено порядок передачі сільськогосподарськими підприємствами інформації про заподіяну їм майнову шкоду на прикладі проєкту «Росія заплатить».

4.2. Перейшовши за цим посиланням, користувач має знайти пункт «Завантажити свідчення» (зверху справа червоан кнопка або розділ з такою назвою, розташований нижче).

В полі «Категорія (обов’язково)» обирає пункт «Промисловість та АПК», в полі «Підкатегорія об’єкта (обов’язково)» – «Сільське господарство». В полі «Тип об’єкта (обов’язково)» користувачу слід визначити, до чого з переліченого далі належить об’єкт, щодо якого вносяться дані:

– «Вилов та розведення риби»,

– «Лісне господарство та мисливство»,

– «Рослинництво»,

– «Сільське господарство ІНШЕ»,

– «Тваринництво».

Якщо зруйнований об’єкт – це ферма, то слід обрати «Тваринництво», комбайн – «Рослинництво», адміністративна будівля (контора) – «Сільське господарство ІНШЕ». Далі зазначається назва об’єкта (ферма ВРХ, склад № 1 тощо) та обирається тип пошкоджень із запропонованого списку: не визначено, повністю зруйноване, пошкоджене. Після цього вноситься інформація про свідків (ПІБ та контакти), фіксується дата та час руйнування (чи завдання іншої шкоди).

Наступним етапом є зазначення області, району, міста/селища (обов’язково) та вулиці і номера будівлі (бажано), де відбулося руйнування (чи завдання іншої шкоди) майну підприємства.

Далі потрібно обов’язково заповнити поле «Короткі обставини події» (наприклад: В результаті ракетного удару повністю зруйновано адміністративну будівлю ДПДГ «Перемога». Все майно, яке знаходилося всередині, згоріло. Реконструкції будівля не підлягає). Після цього, натиснувши на гіперпосилання «Завантажити», слід завантажити фото чи відео докази (до 5 штук об’ємом до 200 mb кожен) та поставити відмітку у полі «Даю згоду на обробку персональних даних відповідно до Політики приватності».

Для надсилання внесених даних слід натиснути кнопку «Завантажити».

4.4. Якщо сільськогосподарське підприємство має власний офіційний сайт, веб-сторінку або профіль в соціальних мережах, то таке підприємство може оприлюднити зібрані докази та отриману інформацію на вказаних інтернет-ресурсах. Також підприємство може розмістити лінки на публікації ЗМІ чи державних органів, де є фото- або відеодокази пошкоджень чи руйнувань його майна.

4.5. Якщо сільськогосподарське підприємство зобов’язане або добровільно готує та оприлюднює Звіт про управління, то інформація про факти прямих втрат від завданої йому шкоди має бути оприлюднена у розділі «Результати діяльності» та врахована при формуванні розділу «Ризики».

5. Визначення розміру прямих збитків та їх облік

5.1. Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей) регулює Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 (далі – Порядок № 116).

5.2. Порядок №116 передбачає, що розмір збитків визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

5.3. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1891.

5.4. З сум, стягнутих відповідно до Порядку № 116, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.

5.5. У період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, якщо підприємство не має можливості звернутися до незалежних оцінювачів, таке підприємство може самостійно здійснити розрахунок розміру завданих збитків, виходячи з такого.

5.5.1. При визначенні розміру прямих збитків від пошкодження, знищення (руйнування) основних засобів слід виходити з ймовірного фінансування на відновлення конкретного об’єкта з урахуванням діючих ринкових цін на дату визначення збитків. Таким чином розмір завданих прямих збитків дорівнює вартості відтворення (заміщення) пошкодженого (зруйнованого) майна з урахуванням його стану до завданої шкоди.

5.5.2. При визначенні розміру прямих збитків від знищення (псування) запасів слід виходити з ринкової ціни на відповідні активи на дату визначення збитків.

5.5.3. При самостійному розрахунку розміру завданих прямих збитків відповідно до пункту 5.5 цього Порядку Комісія має мати докази ринкових цін, на основі яких були здійснені розрахунки збитків (бюлетені з цінами, дані з сайтів тощо).

5.6. Якщо запаси придатні до використання, але їхні якісні характеристики погіршилися, то в такому випадку вони відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Згідно з п. 25 НП(С)БО 9 «Запаси» запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. Така ситуація можлива, наприклад, при засміченні зерна тощо.

5.7. В бухгалтерському обліку списання зруйнованих основних засобів відображається такою кореспонденцією рахунків: дебет 131 «Знос основних засобів» і кредит 10 «Основні засоби» (на суму накопиченої амортизації); дебет 976 «Списання необоротних активів» і кредит 10 (на суму залишкової вартості).

Списання знищених запасів відображається в бухгалтерському обліку за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» в кореспонденції з кредитом відповідного субрахунку запасів (203, 271 тощо).

Після фіксації інформації про завдану шкоду на державних ресурсах (оприлюднення інформації), на суму завданих збитків підприємство відображає заборгованість за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредитом рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів». Після отримання відшкодування завданих збитків від російської федерації підприємство повинно буде визнати дохід за дебетом рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів» та кредитом рахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» (оборотні активи) чи рахунку 746 «Інші доходи» (необоротні активи).

До встановлення судами чи іншими рішеннями справедливості вини російської федерації суми нестач і втрат, списані на витрати підприємства, відображаються одночасно на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». 

6. Інформування місцевих органів влади, органів управління держпідприємством, галузевих громадських об’єднань

6.1. Інформацію про зібрані, зафіксовані та задокументовані докази завданої шкоди воєнними діями країни-агресора сільськогосподарським підприємствам бажано додатково передавати:

– місцевим органам влади (керівному органу територіальної громади);

– органам державної влади, до сфери управління якого належать;

– Міністерству аграрної політики та продовольства України та/або галузевим громадським об’єднанням товаровиробників, членами яких є такі сільськогосподарські підприємства.

7. Прикінцеві положення

7.1. Кабінет Міністрів України Постанова «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2022 р. № 326 закріплює обов’язок за Міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади розробити і затвердити у шестимісячний строк методики визначення шкоди та збитків. 

В разі відхилення їх змісту від цього Порядку сільськогосподарським підприємствам потрібно буде здійснити відповідні коригування.

7.2. Порядок визначення непрямих втрат (упущеної вигоди) внаслідок збройної агресії російської федерації регулюється окремими Рекомендаціями з фіксації й визначення непрямих збитків агропідприємств від війни.

• Старікова Лариса Валеріївна
• 28 квітня 2022 р.
• 0