Держспоживслужба пропонує елеваторам і борошномелам повернутися в СРСР

Міністерство Аграрної політики і продовольства України винесло на громадське обговорення проект Наказу "Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах".

ЕКСПРЕС-НОТАТКА
щодо проекту наказу МінАПіП "Про затвердження Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах"

Проект Інструкції ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах містить 8 розділів, які відображають всі стадії процесу зберігання зерна:

І. Загальні положення (10 пунктів)

ІІ. Надходження зерна й продукції (42 пункти, незрозуміла внутрішня класифікація)
    3. Формування партій експортного зерна
    3.4. При зберіганні (5 пунктів)
    3.5. При відвантаженні (3 пункти)

ІІІ. Оформлення зберігання зерна
1. Оформлення операцій із зберігання зерна – 6 пунктів,
2. Очищення зерна – 14 пунктів,
3. Сушіння зерна – 9 пунктів,
4. Оформлення доробки борошна та круп, затарених у мішки стандартною масою – 7 пунктів,
5. Оформлення обмолоту та перебирання кукурудзи в качанах – 10 пунктів,
6. Оформлення операцій з оброблення кукурудзи на кукурузянооброблюваних заводах (цехах) – 4 пункти,
7. Кількісно-якісний облік кукурудзи в качанах та каліброваної" – 7 пунктів

ІV. Вирішення спірних питань при наявності розбіжностей при визначенні якості зерна (4 пункти, плутана внутрішня класифікація)
    2. Спірні питання, що виникають у випадку незгоди власника зерна (уповноваженої ним особи), який доставив зерно на зерновий склад для зберігання, без супровідних документів, щодо якості (пунктуація оригіналу) – 1 пункт
    3. Спірні питання з визначення якості зерна, що виникають при виявленні невідповідності показників якості визначеними підприємством-одержувачем, та показниками якості, зазначеними у супровідних документах про якість (відмінки оригіналу) – 6 пунктів
    4. Порядок проведення відбору проб (3 пункти)
    5. Акт спільного визначення якості (2 пункти)
    6. Арбітражне визначення якості спірної партії зерна та продуктів його переробки (6 пунктів)

V. Відпуск зерна
    1. Порядок відпуску зерна – 20 пунктів,
    2. Порядок переоформлення зерна від одного власника іншому – 7 пунктів,
    3. Переміщення зерна та продукції на території підприємства – 4 пункти,
    4. Оформлення операцій з безтарного зберігання та відпуску борошна – 9 пунктів

VІ. Переробка зерна на борошномельних, круп‘яних та комбікормових підприємствах
1. Оформлення відпуску зерна на переробку – 3 пункти,
2. Оформлення виробітку та передачі готової продукції і відходів у склади – 31 пункт,
3. Оформлення операцій із зерном і продукцією на борошномельних підприємствах – 13 пунктів,
4. Переробка зерна суб‘єктів ринку зерна – 6 пунктів,
5. Особливості оформлення операцій з сировиною і готовою продукцією на комбікормових підприємствах з багатокомпонентним ваговим дозуванням компонентів комбікормів – 22 пункти з незрозумілою внутрішньою структуризацією,
6. Зачистка виробничого корпусу і виявлення результатів використання сировини у виробництві – 10 пунктів,
7. Оформлення опробування підприємств  (замольних ходок) – 5 пунктів,
8. Оформлення операцій щодо фасування зерна в мішки та дрібну тару – 4 пункти

VІІ. Кількісно-якісний облік зерна – 60 пунктів

VІІІ. Оформлення зачистки зерна і продукції – 55 пунктів
      2. Перевірка кількісно-якісного обліку – 4 пункти

Загальна оцінка тексту документу:

Текст документу не відповідає базовим засадам формування нормативно-правових документів, які вимагають чіткої нумерації статей (пунктів), уніфікації оформлення заголовків розділів тощо.

Визначення термінів, як то "залікова маса зерна", "фізична маса зерна", "принцип формування однорідних партій" тощо, розкидане по всіх 45 сторінках документу, в той час як законодавчо-нормативна техніка передбачає їх визначення в окремому розділі на початку нормативного документу.

В тексті документу містяться посилання на форми первинного обліку (форма №36, форма ЗХС-4, ЗХС-28 тощо), однак посилання на нормативні документи, якими ці форми затверджені, в тексті проекту Інструкції відсутні.

Однак при пильному пошуку в базі нормативно-правових документів виявляється, що ці форми затверджені дослівно: "Министерством хлебопродуктов СССР Приказ 22.02.1988 N50 "Об утверждении форм первичной учетной документации и кратких указаний по их применению и заполнению хлебоприемными и зерноперерабатывающими предприятиями системы Министерства хлебопродуктов СССР". Як свідчить преамбула, ці форми було розроблені "Управлением бухгалтерского учета, отчетности и контроля Минхлебопродукта СССР и ВНПО "Зернопродукт" і введені в дію з 01.01.1989 року. Приїхали. До Європи.

Загальна оцінка змісту документу:

В п.1.1. Загальних положень зазначено, що Інструкція встановлює процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на зернових складах, зернопереробних підприємствах (портових елеваторах, елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах) незалежно від форм власності.

Однак сучасні міжнародні принципи технічного регулювання передбачають, що технологічні процедури, системи управлінського обліку, у тому числі ведення обліку й оформлення операцій із зерном, є внутрішньою справою кожного підприємства. За умов приватної власності, ринку і конкуренції кожне підприємство владне самостійно визначати і вдосконалювати технологічні і управлінські процедури, оскільки саме це є запорукою їхньої ефективності на ринку. Водночас суспільство (держава) ставить підприємствам законодавчо-нормативні умови щодо безпеки і якості продукції, захисту довкілля, інших критичних питань на законодавчо-нормативному рівні у вигляді технічних регламентів, обов‘язкових до виконання.

Технічні регламенти є нормативними документами, затвердженими органами влади, складовою національного законодавчо-нормативного поля. Перевірку дотримання таких норм з боку підприємств здійснюють органи оцінки відповідності, акредитовані Національним агентством з акредитації України. Органи державної влади (і, зокрема, Держспоживслужба) останнім часом намагаються присвоїти собі і монополізувати функції з оцінки відповідності. Однак це не відповідає ні духу, ні тексту Угоди про асоціацію, зобов‘язання виконання якої взяла на себе Україна.

Натомість всупереч взятим Україною на себе міжнародним обов‘язкам і принципам ринкового регулювання і нагляду, в тексті документу детально унормовуються технологічні операції і це робить їх обов‘язковими до виконання підприємствами всіх форм власності. При цьому автори користуються застарілими концепціями як то, наприклад, ведення документів у паперовому вигляді та скріплення кожної сторінки печаткою підприємства (які нещодавно відмінили). Отже цей документ стає перешкодою для технологічного розвитку цілої низки інфраструктурних підприємств аграрного сектору. При введенні в дію він здатний паралізувати діяльність аграрного сектору і створити непереборні перешкоди для експорту продукції аграрного сектору України.

Свого часу (з 2004 по 2014 роки) в країні діяв більш-менш сучасний нормативний документ – "Технічний регламент зернового складу", затверджений Наказом Мінагрополітики № 228 від 15.06.2004 року. Хоча він й містив архаїчні положення щодо сертифікації зернових складів та покладання контролю за дотриманням регламенту на Держсільгоспінспекцію, однак він був більш адекватним як з точки зору сучасної системи технічного регулювання, так і з точки зору законодавчої техніки. Дію цього документу відмінили 30.07.2014 року. Нині доцільно було б переглянути саме цей документ, а не намагатися ввести в дію документ 1989 року.

 

Загальна оцінка документу

При введенні в дію Інструкція ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах здатний виконати наступні "завдання":

- паралізувати діяльність такої значущої для економіки країни галузі, як експорт зерна (за рахунок паралічу діяльності елеваторів),
- призвести до зниження рівня продовольчої безпеки населення країни (за рахунок проблем із зберіганням борошна),
- суттєво зміцнити корупційний потенціал профільних органів виконавчої влади (Держспоживслужби в першу чергу).

 

Пропозиції і рекомендації

1. Аналітичний центр Аграрного союзу України пропонує зняти вищезазначений проект нормативного акту з розгляду і забезпечити розробку відповідного документу на сучасних засадах.

2. Вирішення проблеми унормування кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових складах та зернопереробних підприємствах рекомендуємо досягти за рахунок розробки відповідного Технічного регламенту, гармонізованого з європейським законодавством (або редагування відміненого "Технічного регламент зернового складу").

3. З метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію та наближення законодавства України до міжнародних норм і практик, рекомендуємо посилити роль Відділу міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів Міністерства аграрної політики і продовольства України при розробці і узгодженні проектів галузевих нормативних актів.

4. Також пропонуємо Міністерству аграрної політики і продовольства України прискорити формування інфраструктури ринкового контролю і нагляду в частині розвитку загалу організацій з оцінки відповідності, у тому числі в питаннях дотримання норм чинного законодавства на зернових складах та зернопереробних підприємствах.

• Старікова Лариса Валеріївна
• 10 квітня 2017 р.
• 0