У рамках Всеукраїнського аграрного форуму пройшла презентація концепції Стратегії розвитку аграрного сектору України

Сьогодні на розгляд широкої громадськості пропонується концепція Стратегії розвитку аграрного сектору України, яка має охопити період з 2020 до 2030. Фактично – це перший програмний документ, який був написаний безпосередніми учасниками аграрного сектору. Вони вклали в концепцію реальне бачення стану справ на селі та потреб представників бізнесу. Про це на конференції «Концепція розвитку аграрного сектору України – бачення Всеукраїнського аграрного форуму» сказав голова Громадської спілки «Аграрний союз України» Геннадій Новіков.

Прикріплені файли та додаткові матеріали

Концепція розвитку аграрного сектору України – бачення Всеукраїнського аграрного форуму

«Ми хочемо запропонувати бачення Всеукраїнського аграрного форуму. Однак ми пропонуємо лише загальну рамку. Сама ж стратегія має народитися за участю всього експертного середовища і представників аграрного бізнесу», - зазначив керівник ГС «АСУ».

Він закликав усіх представників аграрного сектору долучитися до обговорення деталей стратегії за всіма ключовими напрямками розвитку аграрного сектору. На його переконання, кожна пропозиція, кожна думка стане частиною документу, який задасть напрямок розвитку. Лише врахувавши якомога більшу кількість думок, можна виробити оптимальні підходи і запровадити найкращі механізми, які задовільнять як малих сільгоспвиробників, так і великі холдинги і при цьому забезпечать сталий розвиток галузі.

«Запрошую усіх до участі у широкому проекті Стратегія розвитку аграрного сектору. Це не лише бізнес – це бачення того, як виглядатиме село у 2030 році. Це стосується всіх ключових напрямків: територій, екології, бюджетної політики, податкової політики та багатьох інших напрямків», - підкреслив голова Аграрного союзу України.

Він нагадав, що аграрії весь час до цього змушені були використовувати програми й стратегії, які були написані без участі представників сільськогосподарського бізнесу. Це призводило до того, що такі програми не були реалізовані, адже вони не просто не відповідали потребам аграрного сектору, а й взагалі слабко корелювалися з реальністю.

«Найгірше те, що ці програми не будувалися на реаліях нашого життя. У їхній основі лежали одні реалії, а реалії життя виявлялися зовсім іншим і ці реалії ніяким чином не перетиналися. Тому вони не могли бути нормально впроваджені», - додав Геннадій Новіков.

За словами директора ГС «Всеукраїнський аграрний форум» Марії Дідух, розробники концепції намагалися зробити компромісний варіант, скомпонувавши бачення малих, середніх і великих сільгоспвиробників.

Вона підкреслила, що сільське господарство треба розвивати за трьома принципами – забезпечення економічно ефективного, соціально-відповідального та екологічно безпечного сільськогосподарського виробництва та переробки.

«Ми вбачаємо розвиток не в зростанні обсягів виробництва, а в забезпечення рівня доходності виробництва. Лише ефективний виробник може забезпечити велику кількість якісної і безпечної для споживача продукції. Соціальний аспект ми базуємо на тому, що аграрний бізнес має передусім дбати про якість своєї продукції та інформувати споживачів, про всі можливі ризики чи переваги споживання того чи іншого продукту», - зауважила вона.

За її словами, принцип екологічної безпеки полягає у тому, що не лише сільгоспвиробництво впливає на навколишнє середовище. Аграрії так само залежать від навколишнього середовища. Тому сільгоспвиробники мають вести свій бізнес з використанням таких технологій, які забезпечать прибутковість при використанні максимальному збереженні середовища на довготривалий час.

«Стратегія повинна забезпечувати гармонійний розвиток господарств всіх розмірів та організаційних форм. Також вона має забезпечити конкурентоспроможність на внутрішніх та міжнародних ринках, зниження вартості матеріально-технічних ресурсів, розвиток сільських територій. Вона має передбачати державну підтримку тієї діяльності, яка приносить найбільший валовий дохід, стимули до об’єднання малих і середніх виробників у кооперативи, економічну ефективність і привабливість сільгоспвиробника і забезпечення українських аграріїв фаховими спеціалістами», - наголосила Марія Дідух.

Керівник Аналітичного центру ГС «АСУ» Лариса Старікова у свою чергу зауважила, що за останні 5 років майже кожен сектор української економіки прийняв стратегію розвитку. Агарному сектору на жаль не вдалося поки що розробити й затвердити план свого розвитку. Однак, переконана вона, лише стратегією робота не має завершитися.

«Окрім стратегії має бути розроблений план реалізації стратегії у тому числі й план законодавчої роботи, який має, зокрема зняти бар’єри на шляху до ринку», - додала головний аналітик Аграрного союзу України.

Серед ключових проблема вона також виокремила відсутність фінансово-економічних механізмів реалізації стратегії. Зокрема, національна кредитна політика має викорінити фінансову дискримінацію, коли великі компанії мають набагато більше можливостей для залучення фінансування, і забезпечувати ресурсом усіх виробників.

«Настав час відкрити національні грошово-кредитні ринки і адекватні інструменти для розвитку у нас з’являться миттєво», заявила Лариса Старікова.

За словами в.о. Міністра аграрної політики й продовольства Ольги Трофімцевої, в Україні є багато стратегій розвитку, які успішно написані, в тому числі й з використання чималих донорських коштів, і які нині лежать на поличках. Це – непрацюючі документи, які малюють красиву картинку, але часто не враховують практичних речей.

«Цього разу ініціатором розробки стратегії є не міністерство чи Уряд, а представники бізнесу та секторальні асоціації. Я сподіваюся, цього разу вдасться напрацювати щось конкретне і дієве», - сказала Ольга Трофімцева.

  • Фостій Марина
  • 5 червня 2019 р.
  • 0

Новини