ГС «АСУ» розкритикував законопроект про підтримку сільськогосподарського страхування та запропонував реальні шляхи його покращення
![ГС «АСУ» розкритикував законопроект про підтримку сільськогосподарського страхування та запропонував реальні шляхи його покращення](/media/CACHE/images/publications/1228/logo/EE29F968-2383-4978-9F3D-2E9974AAD0B4/eb12310216900a33f6e9f66dca41148e.jpeg)
Спеціалісти Громадської спілки «Аграрний союз України» проаналізували норми законопроекту «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування» та знайшли чимало недоліків, які можуть призвести до негативних наслідків та звести нанівець цю ініціативу.
У Аналітичному центрі Аграрного союзу України наголосили, що запропонований документ продовжує традицію обходити процедуру широкого й професійного обговорення концепцій законопроектів. Представники влади вкотре спробували одразу запропонувати сиру й зовсім непідготовлену концепцію в текст законопроекту. Така практика є хибною і не відповідає світовій практиці.
Автори законопроекту не визначилися з низкою концептуальних моментів, які можуть призвести до того, що, в кращому випадку, документ не буде діяти. А в гіршому – створить додаткові проблеми сільськогосподарській галузі та втрати для бюджету.
Зокрема в запропонованому документі не визначено, що саме буде фінансуватися державою: частина страхової премії чи частина страхового відшкодування у разі настання страхового випадку.
Аналітики ГС «АСУ» зауважили: практика українських і міжнародних страхових компаній свідчить, що сума страхових виплат, як правило, менша за суму зібраних премій, котрі сягають 65-70%. Відповідно державна підтримка при настанні страхового випадку обійдеться бюджету на 30-40% менше, аніж компенсація страхових премій.
Так само законопроект не визначає, коло страхувальників, які можуть працювати у сфері страхування з державною підтримкою. Документ говорить, що страхувальником є той, хто має право здійснювати страхування сільськогосподарської продукції. Таке визначення, переконані аналітики Аграрного союзу України, відкриває шлях до реалізації відомчих інтересів, корупції і дискримінації на ринку страхових послуг.
Так само на рівні закону варто з‘ясувати, чи входить до кола сільськогосподарських страховиків з державною підтримкою страхові компанії, які працюють на засадах взаємного страхування. Це відкрило б дорогу для розвитку кооперативів та знизило б ризики тінізації. Та чи будуть залучені іноземні страхові компанії, які принесли б на ринок України власні страхові продукти і покращили конкуренцію.
Разом з тим законодавцям слід було б прописати, за якими параметрами визначається настання страхового випадку. У світі дедалі частіше використовують законодавчо встановлені індекси. Такий підхід знижує адміністративні витрати і підвищує оперативність отримання відшкодування. А в українських умовах такий крок міг би також знизити потенційні корупційні ризики.
Не врегульовано повною мірою і питання того, що є об‘єктом сільськогосподарського страхування з державною підтримкою. Адже документ визначає, що об'єктами страхування є посіви, урожай, багаторічні насадження, сільськогосподарські тварини, риба, водні біоресурси, сім’ї бджіл у вуликах тощо. Однак таке коло виглядає досить вузьким і незбалансованим. Адже при настанні страхового випадку у виробника сировини разом з ним страждають і підприємства переробної галузі, які закуповують таку сировину. Більше того, відповідно до чинного законодавства сільськогосподарська продукція включає навіть готові харчові продукти.
«Надання можливості страхування не лише фізичних об‘єктів, але й доходів сільськогосподарських виробників (що цілком відповідає світовій практиці) може покращити ситуацію у сфері національного аграрного та харчового виробництва. Тим більше, що такий інструмент може вплинути та стабілізацію сфери виробництва продукції із доданою вартістю (що є пріоритетом національної аграрної політики)», - йдеться у висновках Аналітичного центру Аграрного союзу України.
Експерти ГС «АСУ» також закликали законотворців визначити в законопроекті, на якому рівні держава має брати участь у страхуванні. Адже нині там немає ні слова про відсоток участі держави в сільськогосподарському страхуванні. Натомість світова практика свідчить: така частка рідко перевищує 50%. Винятками тут є США (60%) та Китаї, де держава разом з муніципалітетами беруть на себе 97% виплат. В Україні мова йде про 50-75% відшкодування. Однак на даному етапі ця цифра не винесена на законодавчий рівень. Це створює невпевненість у спроможності держави належним чином захистити сільськогосподарських виробників, уповільнює економічний розвиток і надходження інвестицій.
«До написання тексту закону варто переходити тільки після того, як буде досягнуте розуміння і згода щодо визначених вище параметрів», - підсумувала керівник Аналітичного центру ГС «АСУ» Лариса Старікова
- Фостій Марина
- 12 червня 2020 р.
- 0