Засідання Правління Громадської у Чернівецькій області

Засідання Правління Громадської у Чернівецькій області

14 липня 2016 року відбулося засідання Правління Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» за участю Голови Правління Бортич Лілії Іванівни, Заступника Голови Правління Івасюк Руслани Іванівни та членів Правління.

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ ДИВІТЬСЯ У ПРИКРІПЛЕНОМУ ДОКУМЕНТІ

Прикріплені файли та додаткові матеріали

Протокол засідання

В результаті спільного обговорення Правлінням Громадської спілки «АСОЦІАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (надалі - Спілка) були розглянуті нижченаведені питання, стосовно яких прийняті рішення:


1. Правління Спілки вирішило підтримати законодавчу ініціативу Громадської спілки «Аграрний союз України» стосовно  запровадження реформованого фіксованого сільськогосподарського податку  у  розмірі 1% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Однак, на відміну від позиції Аграрного фонду, коло платників  реформованого сільськогосподарського податку ми вважаємо доцільним окреслити наступним чином.   Платниками такого податку  повинні бути  сільськогосподарські підприємства – орендарі , а також всі фізичні особи, які є власниками земельних ділянок  з цільовим призначенням «для товарного сільськогосподарського виробництва» без обмеження площі ділянки, у випадку якщо такі землевласники самостійно обробляють свої паї або передали їх в оренду іншим користувачам, неплатникам ФСП. Така позиція є логічною із врахуванням наступних обставин:

 Селяни – бувші члени КСП мали можливість отримувати у безоплатну власність, як земельні ділянки «для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна)» (до 0,25 га), «для ведення особистого селянського господарства (ОСГ)» (до 2,0 га), так і  «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» (так звані земельні паї). 

Оподаткування присадибних ділянок і ділянок для ведення ОСГ мізерним земельним податком  є  правильним, оскільки за рахунок обробітку такої ділянки селяни утримують свої родини та забезпечують потребу у продуктах харчування. Однак, буде тільки справедливим, якщо із доходів, отриманих від ділянки, наданої для товарного сільськогосподарського виробництва, в бюджет  органу місцевого самоврядування буде поступати податок (реформований ФСП), як від підприємницької діяльності, незалежно від того, чи власник обробляє її самостійно, чи передав її у користування іншій особі – не платнику ФСП.

Згідно науково-практичного коментаря до ст. 22 Земельного кодексу України використання   земель сільськогосподарського призначення (ЗСГП) громадянами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можливе як шляхом ведення фермерського господарства (див. ст. 31, 32 ЗКУ та коментар до статей 31, 32 ЗКУ), яке є юридичною особою, так і шляхом здійснення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем без статусу юридичної особи (ст. ст. 58, 128 ГКУ). У цьому випадку режим використання   ЗГСП  практично нічим не відрізняється від використання ЗСГП сільськогосподарськими підприємствами (п. "б" коментованої частини).

Такий підхід створить рівні умови   для всіх суб’єктів господарювання,  оскільки однозначно несправедливою є ситуація, коли фізичні особи – «псевдофермери», зареєструвавшись платниками податку на 2 групі , обробляють сотні гектарів, сплачуючи при цьому до бюджету 200 гривень єдиного податку на місяць, а сільськогосподарські підприємства, обробляючи такі ж самі площі, сплачують сотні тисяч такого ж податку, але на 4 групі.

 І це в кращому випадку. Масовий характер носить так зване «сіре фермерство» , коли реальний користувач взагалі знаходиться в тіні, не реєструє підприємницьку діяльність, при цьому власники земельних паїв отримують орендну плату (з якої не сплачується податок на доходи фізичних осіб), а органи місцевого самоврядування  обліковують  земельні ділянки, як такі, що обробляються землевласниками самостійно.

На сьогоднішній день існуюча система оподаткування сільськогосподарського товаровиробництва порушує всі принципи, на яких  вона повинна ґрунтуватись, і які задекларовані в статті 4 Податкового кодексу України (загальність, рівність усіх платників перед законом, соціальна справедливість, фіскальна достатність). Тому вважаємо питання реформування нагальним, а запропонований нами підхід до визначення кола платників ФСП – справедливим.

Концепцію структури реформованого ФСП (ПДФО з орендної та заробітної плати, єдиний соціальний внесок, єдиний податок для сільгосппідприємств) підтримуємо повністю. 

Рішення прийнято одноголосно.


2. Правління Спілки вирішило звернутись до Громадської спілки «Аграрний союз України» , зважаючи на досвід перехідних економік Європейського Союзу, зокрема Польщі, ініціювати внесення змін до законодавства з питань оподаткування ПДВ, які б встановили єдину ставку ПДВ з операцій з сільськогосподарською продукцією в розмірі 10 відсотків.

Підтримуємо концепцію Аграрного союзу, яка полягає в тому, що знижена ставка ПДВ є дотацією споживача.

Рішення прийнято одноголосно.


3. Правління Спілки вирішило звернутись до Громадської спілки «Аграрний союз України» із пропозицією ініціювання внесення змін до законодавства, які б встановили мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства стосовно правильності адміністрування та сплати ПДВ з операцій з сільськогосподарською продукцією в 2016 році.

Рішення прийнято одноголосно.


4. Правління Спілки вирішило звернутись до Громадської спілки «Аграрний союз України» із пропозицією ініціювання внесення змін до ч. 5 ст. 265 Кодексу законів про працю і викласти її в такій редакції: «недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, незалежно від кількості працівників стосовно яких допущено правопорушення».

Чинна редакція  ч. 5 ст. 265 Кодексу законів про працю передбачає наступну відповідальність для юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю:

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

При практичному застосуванні чинної редакції за не проведення індексації заробітної плати в одному місяці до підприємства чисельністю працюючих 50 осіб , може бути застосований штраф  700 000 гривень.

У випадку виявлення порушення у декількох періодах наслідком застосування даної адміністративної санкції може стати банкрутство підприємства.

Отже,  дана  норма у чинній редакції порушує основні принципи законодавства - справедливості та співрозмірності покарання вчиненому правопорушенню.

Рішення прийнято одноголосно.


5. Правління Спілки вирішило звернутись до Громадської спілки «Аграрний союз України» із пропозицією ініціювати скасування   Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» 12 червня 1995 року №436/95.

Даний Указ приймався у період гіперінфляції, встановлює неспіврозмірно суворі санкції за порушення регулювання обігу готівки, тому втратив актуальність та підлягає перегляду.

Рішення прийнято одноголосно.


6. Правління Спілки у зв’язку з нагальною необхідністю послаблення податкового навантаження на сільськогосподарських товаровиробників області, вирішило звернутись до Голови Чернівецької обласної державної адміністрації із проханням рекомендувати органам місцевого самоврядування Чернівецької області усіх рівнів встановлювати максимальний розмір орендної плати за користування землями сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів не вище 5 відсотків від нормативно-грошової оцінки ділянки.

Рішення прийнято одноголосно.

 

  • Рибчак Ірина
  • 19 липня 2016 р.
  • 0