Анатолій Тиховод: «Можливість працювати на землі робить мене щасливою людиною!»

Аграрний сектор - основний локомотив української економіки. Однак відносини «держава-аграрії» ніколи не були простими: галузь розвивається, перш за все, завдяки зусиллям тих, для кого робота на землі стала справою життя.

Директор ТОВ «Агрофірма Ольвія» (Приазовський район) та ТОВ «Агро-Давидівка» (Якимівський район), заслужений працівник сільського господарства України, голова Аграрного союзу Запорізької області Анатолій Тиховод по праву належить до цієї когорти славних трудівників. Про те, чим живуть сьогодні українські сільгоспвиробники, а також про свою роботу та багато іншого досвідчений аграрій розповів в інтерв'ю ПОЗИЦІЇ.

- У поточному році Україна зібрала рекордний за всю свою історію врожай ранніх зернових - 44,8 млн т, з яких 3 млн припадає на частку Запорізькій області. Однак хліб в магазинах не дешевшає. Аналітики заявляють: це пов'язано з тим, що аграрії вирішили притримати урожай до підвищення ціни. Чи так це?

-У нинішньому році Україна, дійсно, отримала дуже хороший урожай ранніх зернових. Однак ми не повинні забувати про те, наскільки великих витрат потребують складові його собівартості. Наприклад, навесні ми купували тонну селітри за 12 тис. грн. Сьогодні ціна виросла до 15 тис. грн - і кажуть, що це ще не межа. Ситуація з дизельним паливом - аналогічна. Згадаймо і зростанні заробітної плати: «мінімалка» стала більше, зросла зарплата і в господарствах. Однак податків не стало менше.

Значить, потрібно говорити не про дешевий хліб, а про підвищення рівня добробуту нашого народу. Це, по-перше. По-друге, Україна - експортозалежна країна. І якщо ціна на зерно в світі виросла, відповідно, вона росте і у нас.

З приводу того, що аграрії нібито притримують урожай, скажу наступне. Процес життєдіяльності сільгосппідприємства зупинити неможливо. Потрібно заплатити працівникам зарплату, державі - податки, придбати мінеральні добрива, паливо, запчастини, оновити парк техніки і так далі. Щоб знайти гроші на всі ці статті витрат, певну частину врожаю потрібно продати. Тому як його притримає?

- З 1 липня 2021 року в Україні відкрився ринок землі. Що думаєте з цього приводу?

-Неправильно було запускати його зараз, коли велика частина населення країни зубожіла. Це слід було зробити ще в 1991 році: тоді рівень життя людей відрізнявся від нинішнього. Сьогодні фінансова «подушка безпеки», яку мали багато, грунтовно зносилася. А нове покоління середнього класу, яке могло б купувати землю в селі, так і не розвинулося. Тому ми бачимо, що в даний момент пропозиція вище, ніж попит. Зараз середня ціна 1 га землі становить близько 1200 доларів. Але чи є можливість у середнього бізнесу купувати її за такою ціною?

Поряд з цим ми маємо велику конкуренцію орендних відносин. Уже сьогодні плата за землю в Україні піднялася до рівня польської. А буває так, що люди просять орендну плату за декілька років вперед, щоб вирішити якісь свої проблеми. Ми йдемо і на це.

Коли з 2024 року почнеться продаж землі юридичним особам, а можливо і іноземцям, для України це стане великою проблемою. Може бути, ціна на землю збільшиться, але ненабагато. Іноземці прекрасно знають нашу платоспроможність. Тому будуть, образно кажучи, пропонувати на 100 доларів більше, ніж ми. Охочі продати їм землю обов'язково знайдуться.

- Ви є головою Аграрного союзу Запорізької області. Які питання вирішує ця громадська організація в масштабах України і на території регіону зокрема?

-Наша організація виникла не вчора - 21 грудня виповниться 50 років з дня її заснування. Ми є правонаступниками Ради колгоспів України, створеного в 1971 році. Аграрний союз не працює так, як багато інших громадських організацій, яких сьогодні існує безліч. Простіше кажучи, ми все робимо по-чесному. Є наша правда - намагаємося донести її на всіх рівнях. На жаль, до думки громадських організацій влада не дуже прислухається. Особливо якщо це думка дійсно зважене і правильне.

Що стосується Запорізької області: скоро виповниться рівно рік з того моменту, коли нас в останній раз запрошували в облдержадміністрацію. Такого не було ні при одній владі! Говорити про наявність аграрної політики на рівні області не доводиться: її просто немає!

- Зараз Україна знаходиться на другому етапі децентралізаційних реформи. Якщо говорити про земельні відносини з громадами, як ви вважаєте: децентралізація для аграріїв - це добре чи погано?

- Якби все робилося так, як декларувалося - то так, для нас це було б добре. Однак на сьогоднішній день накопичилося занадто багато питань. Наприклад, до Госгеокадастру, коли під виглядом видачі передбачених законом 2 га землі для ведення індивідуального сільського господарства відбувається її дерибан. У багатьох випадках цю землю роздають людям, які потім продають її зацікавленим особам або здають їм же в оренду.

• Фостій Марина
• 30 вересня 2021 р.
• 0