АГРАРНИЙ СОЮЗ УКРАЇНИ: 50-РІЧНА ІСТОРІЯ СЕЛЯНСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ І СТРАТЕГІЧНИЙ ПІДХІД

Сьогодні Громадська спілка “Аграрний Союз України” відзначає своє 50-річчя. Саме цього історичного для селянського самоврядного руху дня 1971 року було створено Раду колгоспів Української РСР.

Ініціаторами її створення були прогресивні та ініціативні представники села, які обґрунтували таке рішення небажанням відігравати роль «молодшого партнера» державного сектору, залишатися мовчазними та безправними. Вони заявили, що відтепер братимуть активну участь у вирішенні проблем селянства.

Рада колгоспів, як виборний громадський орган, була створена з метою розвитку демократії, обговорення найважливіших питань діяльності колективних господарств. До складу Ради обирались найбільш досвідчені керівники і спеціалісти колгоспів, представники міжколгоспних підприємств і організацій, сільськогосподарських органів, громадських організацій та вчені.

Рада опікувалася функціонуванням колгоспів, у тому числі створенням та використанням коштів Централізованого фонду соціального страхування колгоспників. За рахунок цих коштів у сільській місцевості було зведено значну кількість шкіл, дитячих садків, будинків культури, ФАПів, профілакторіїв, доріг із твердим покриттям тощо. З успіхом працювали міжгосподарські проєктні і будівельні організації, комбікормові заводи, сількомунгоспи. За кошти ЦФССК у регіонах із унікальними лікувальними властивостями було зведено десятки здравниць та сотні дитячих таборів відпочинку.

На той час профільне міністерство, обласні і районні управління сільського господарства узгоджували з Радою чимало стратегічних питань, зокрема: структури, плани, виробництва, реалізації та цін на продукцію, дотації тощо.

Спочатку Раду очолювали міністри сільського господарства Петро Леонтійович Погребняк (роки повноважень 1973-1976), Михайло Васильович Хорунжий (1976-1985), Олександр Миколайович Ткаченко (1985-1987).

Зрештою було вирішено передати ці повноваження безпосереднім її учасникам. Керманичами самоврядного селянського руху стали патріархи вітчизняного АПК: Дмитро Костянтинович Моторний – двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України (роки повноважень 1987-1992), Олександр Григорович Боровик – Герой Соціалістичної Праці, Герой України (1992-2009 рр.), Юрій Михайлович Карасик – Герой України (2009-2010 рр.).

Як відомо, часта зміна керівництва спотворює роботу організації, гальмує її розвиток, змушуючи шарахатись на різні боки. Свідченням того, що Аграрний Союз України впевнено рухається наміченим курсом, дотримуючись ухваленої стратегії, є усталеність керманичів. За 30 років незалежності очолювали АСУ лише четверо людей. Чинний голова Геннадій Володимирович Новіков керує АСУ вже понад десятиліття.

З набуттям Україною незалежності 1991 року у діяльності Ради розпочався новий період. 14 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», яким було визначено правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства. Так, 16 грудня 1992 року Раду колгоспів Української РСР було реформовано на Всеукраїнську раду колективних сільськогосподарських підприємств (ВРКСП). 23 лютого 2001 року на основі ВРКСП було утворено Всеукраїнський союз сільськогосподарських підприємств (ВССП).

Рада ВССП 30 жовтня 2009 р. прийняла до свого складу асоціації «М’ясне скотарство», «Союз птахівників України», «Соняшник України», «Укрмолпром», «Укроліяпром», «Укрцукор», Національне об’єднання по племінній справі у тваринництві «Укрплемоб’єднання», Українську корпорацію по виробництву м’яса на промисловій основі «Тваринпром», ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та ухвалила рішення про перейменування ВССП на Аграрний Союз України (АСУ).

Слід нагадати, що широкомасштабна, небувала у світовій практиці агарна реформа в Україні наприкінці 1990-х – початку 2000-х торкнулась найважливіших сфер суспільно-економічного розвитку, докорінно змінила правовідносини щодо власності на землю і майно та організаційно-правові форми підприємств, замість планово-розподільчих умов господарювання запроваджувалися ринкові. І аграрні перетворення здійснювались в умовах загальноекономічної кризи країни. Негативні фактори, перш за все - відсутність справедливого еквівалентного міжгалузевого обміну, позбавили більшість підприємств можливості безболісно адаптуватись до умов ринкової економіки. Багато з них стали збитковими, втратили обігові кошти, заборгували банкам, фондам та постачальникам. Наслідком став помітний спад виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її перероблення.

Але селянська спільнота вистояла і за час свого існування виховала плеяду хліборобських талантів – знаних організаторів виробництва. У непростих умовах переходу до ринкової економіки вони зберегли цілісність майнових комплексів, трудові колективи, соціальну сферу сіл. Кращі керівники сільгосппідприємств – Зінаїда Михайлівна Гришко, Володимир Олександрович Дідківський, Олександр Григорович Коросташов, Анатолій Тихонович Криворучко, Микола Семенович Васильченко, Анатолій Григорович Головко, Василь Андрійович Петринюк, Володимир Деонисович Видобора, Іван Іванович Запорожець, Олексій Васильович Приліпка, Петро Володимирович Іващук, Ярослав Антонович Швед, Іван Махтейович Балюк, Володимир Ілліч Чернишенко, Петро Іванович Гадз були удостоєні високого звання Герой України.

У травні 2010 року на звітно-виборчій конференції було обрано нового голову АСУ Геннадія Володимировича Новікова - генерального директора приватного підприємства «Аскон» Якимівського району Запорізької області, який дотепер успішно очолює організацію.

Згідно з новоухваленим Законом України «Про громадські об'єднання» 2015 року Аграрний Союз України було перейменовано на Громадську спілку «Аграрний Союз України».

На сьогодні у кожній області нашої країни є відокремлені підрозділи спілки. Очолюють їх справжні патріоти своєї справи: Микола Іванович Панасюк, Віктор Михайлович Карпенко, Володимир Миколайович Голованьов, Анатолій Миколайович Тиховод, Ольга Пантеліївна Голобородько, Дмитро Олексійович Оденчук, Василь Вільгельмович Кем, Дмитро Іванович Артеменко, Іван Васильович Кочерга, Олексій Олексійович Картавий, Леонід Вікторович Лисаченко, Ігор Васильович Брагінець, Лілія Іванівна Бортич, Павло Антонович Федикович і Сергій Миколайович Чубовський. Це досвідчені сільгоспвиробники зі свідомою життєвою позицією, які захищають інтереси селян на місцях і є голосом кожного аграрія, який лунає аж до Києва.

Центральний апарат спілки та його регіональні структури представляють інтереси аграріїв в органах державного управління і влади та ділових колах країни на всіх рівнях.

Діяльність Аграрного союзу контролює Ревізійна комісія, яку очолює Петро Петрович Удовенко – керівник СВК "Новомихайлівський" Запорізької області.

Про авторитет селянських активістів свідчить неодноразове обрання їх депутатами рад різних рівнів. Це Микола Іванович Панасюк, Володимир Олександрович Проценко, Анатолій Іванович Кузьменко, Павло Євгенович Каленич, Іван Данилович Глянь, Володимир Іванович Ключник, Олексій Олексійович Картавий, Лариса Дмитрівна Майсак, Петро Іванович Гадз, Василь Васильович Мастій, Сергій Миколайович Чубовський, Григорій Іванович Супрун та інші.

Аграрний Союз сприяє встановленню ділових контактів членів і учасників АСУ з партнерами в Україні та за кордоном, залученню кредитів та інвестицій у виробництво. Захищає інтереси та відстоює права товаровиробників від посягання рейдерів, недобросовісної конкуренції та у випадках незаконних перевірок.

АСУ завжди був і залишається прихильником демократичних заходів, які сприяють налагодженню конструктивного діалогу між владою і суспільством, між законотворцями та чиновниками і сільгоспвиробниками. Водночас деякі кроки влади просто неможливо мовчки приймати. Тому мирний протест — громадське право на висловлення власної думки, також в арсеналі АСУ. Відтак у лютому 2020 активісти Аграрного Союзу разом із тисячами інших небайдужих до долі української землі брали участь у мирних протестах під стінами Верховної Ради. У такий спосіб свідома громадськість домоглася належного розгляду парламентарями законопроєкту про ринок земель і внесення до кінцевого документу норм, які задовольнили суспільство...

АСУ є постійним учасником щорічної найбільшої на теренах Східної Європи Міжнародної агропромислової виставки “АГРО” в Києві, а також бере участь в регіональних виставкових заходах.

Розвиток агротехнологій дуже стрімкий, тому дуже важливо не просто йти в ногу з часом, а бути на крок попереду. Тому члени спілки регулярно здійснюють робочі і навчальні поїздки до європейських країн для обміну досвідом та налагодження партнерських стосунків, відвідують профільні виставки, знайомляться зі світовим досвідом і зазвичай постійно діляться своїм.

Зокрема, 2018 року велика делегація Аграрного союзу України відвідала міжнародну виставку «China International Import Expo-2018» у Шанхаї. Тоді між українською і китайською сторонами було проведено низку перемовин і підписано меморандум про співпрацю щодо просування вітчизняної продукції, виробленої компаніями-членами АСУ, на китайському ринку.

Невдовзі представники китайської компанії Shaanxi Ouliang Cross Border E-Commerce (EOLIANG) відвідали Україну та підтвердили наміри інвестувати кошти в український бізнес.

Також у січні 2020 року ТОВ «Агрогруп Україна», яка є представником ГС АСУ, разом із партнером – компанією «Tianjin Mingxi Technology Co., Ltd», відкрили спільне підприємство «Tianjin Mingxi AGROUA International Economy and Trade Co., Ltd» у вільній економічній зоні Тяньцзінь. Підприємство було створено для сприяння розвитку економічних відносин між Україною і Китайською Народною Республікою та просуванню бренду «Україна».

ТОВ «Агрогруп Україна» подала заявку на створення «Українського Національного Торгового Павільйону» в Чендунській міжнародній залізничній зоні вільної торгівлі. Це дозволить рекламувати та реалізовувати тамтешнім споживачам високоякісну українську агропродукцію. У планах — налагодження логістики між країнами через міжнародний контейнерний термінал в Україні.

Така співпраця ГС «АСУ» з китайськими партнерами має відбуватися під егідою та у тісній співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України та Посольством України в Китаї, оскільки «Український Національний Торговий Павільйон» буде створений виключно для популяризації вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції та продуктів харчування. У планах - налагодити залізничні перевезення продукції з України в Ченду в обсязі 10-30 тис. тонн щорічно.

АПК — чи не єдина галузь економіки країни, яка ефективно працює, забезпечує близько 20% ВВП. Така тенденція не лише зберігатиметься, але і зростатиме. За прогнозами, найближчі 5–7 років економічний показник впливу АПК в економіці країни перевищить 40%. “Тож цілком логічно, що саме ми, аграрії, найбільше переймаємося питаннями, для чого ми працюємо, яке суспільство будуємо, яку країну залишимо для наступних поколінь, - наголошує Геннадій Новіков. - І справедливо, що стратегію визначатимуть ті, хто дійсно сьогодні працюють, – аграрії”.

Для цього потрібно вести діалог із владою, переконані в Аграрному Союзі. Країні задля сталого розвиту потрібна справжня Стратегія - науково виважена, максимально об’єктивна, яка враховує всі, не лише головні, спектри розвитку суспільства. На жаль, ганебною стала практика, коли уряди змінюються ледь не щороку, і кожен пише свою стратегію, забуваючи про стару, нехтуючи наявними напрацюваннями. Тому Стратегія має розглядатися та затверджуватися Верховною Радою, вона ж буде вносити зміни до неї. І вже саме під Стратегію обирається уряд, його ефективність має оцінюватися з огляду на те, наскільки точно дії уряду відповідають прийнятому плану дій. Ця відповідність визначається РНБО.

“Але наша глобальна мета — виробити спільну ідею розвитку, зрозумілу кожному громадянину. Не лише науковцям, експертам або політикам. Щоб кожен селянин знав, що буде з нашою державою далі.

Саме спільна ідея, спільна стратегія — шанс консолідувати країну. І економічні галузі, і політичні сили, і суспільство. А, отже, це наш спільний шанс на порятунок.

Україна вже має досвід революційних змін влади. Чи багато добра ми з цього мали?

Запропонувати спільну платформу без політичного підґрунтя, в основі якої науково вирахувана перспектива і бажання бачити свою країну успішною, а її громадян заможними — цим шляхом іти складніше. Проте ми не перші, хто його подолав. Просто в нашій країні першими його обрали аграрії. І цю ниву ми зоремо!», - переконаний Геннадій Новіков.  

• Фостій Марина
• 21 грудня 2021 р.
• 0