Пропозиції ГС АСУ до Плану відновлення України

Пропозиції ГС АСУ до Плану відновлення України

Президент України своїм Указом від 21 квітня 2022 року утворив Національну раду з відновлення України від наслідків війни. На виконання цього указу Секретаріат Кабінету Міністрів України та Офіс реформ при Кабінеті Міністрів України визначені інституціями, які надають організаційно-технічне та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Ради з відновлення. На даному етапі Офіс реформ розробив Концепт плану відновлення, а Міністерство аграрної політики та продовольства України створило очолювану Міністром робочу групу з формування плану відновлення аграрного сектору України.

ГС АСУ розробив свої пропозиції до Плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України за напрямом «Нова аграрна політика», з яким можна ознайомитися тут.


Прикріплені файли та додаткові матеріали

Презентація пропозицій ГС АСУ до Плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України

a. Війна

(що ми робимо для збереження економічного потенціалу та перемоги)

Проблема #1: порушення логістичних ланцюгів, у тому числі експортних

Мета:         максимально можливе відновлення та реновація логістики

Обмеження:         воєнні дії, брак ресурсів

Можливості:         допомога міжнародної спільноти

Кроки #1: 

  • у сфері експорту:

формування тимчасової прикордонної транспортної інфраструктури для перенаправлення потоку вантажів до південних та північних портів країн ЄС 

  • щодо внутрішньої логістики:

створення централізованої інформаційної системи (в рамках аграрного сегменту ресурсу Дія) про можливості забирати/зберігати продукцію малих та середніх виробників 

Ресурси: кошти донорів 

Проблема #2: ускладнення діяльності сільгоспвиробників на окупованих територіях

Мета:     максимально швидке відновлення господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях східних та південних областей України

Обмеження:     значні втрати матеріально-технічних ресурсів та людського капіталу

Можливості:     відновлення діяльності на принципово новій технологічній основі

Кроки #2:

формування фахівцями та документування готових рішень для: 

а) малого аграрного бізнесу, який спеціалізується на вирощуванні овочів 

б) систем зрошення

в) глибокої переробки зернових та олійних культур 

г) виробництва біодизелю, біогазу та біоетанолу

Ресурси:     переорієнтація діяльності поточних програм міжнародної допомоги 

b. Післявоєнне відновлення 

(що ми робимо для найшвидшої ліквідації наслідків війни та вступу до ЄС)

Проблема #1: невідповідність практик державного управління стандартам ЄС

Мета:     прискорити вступ України до ЄС

Обмеження:     відсутність розуміння суті і змісту євроінтеграційний процесів

Можливості:     активізація підтримки України з боку ЄС

Кроки #1:

а) адаптувати в Україні методологію та законодавство ЄС щодо розробки та прийняття державних управлінських рішень

б) забезпечити регулярне оновлення списків нормативних актів (додатків до Угоди про асоціацію), які підлягають гармонізації

в) забезпечення виконання Угоди про асоціацію ресурсами державного бюджету України та національної фінансово-банківської сфери

Ресурси: національні та міжнародні ресурси, призначені цільовим чином для реалізації Угоди про асоціацію

Проблема #2: незадовільний інвестиційний та інноваційний клімат

Мета:     прискорити кардинальне оновлення економіки України 

Обмеження:     відсутність механізмів гарантування інвестицій та запровадження інновацій

Можливості:     необхідність заміни значної частини національних активів 

Кроки #2: 

а) реформувати систему дорадчих служб в напрямку формування готових технологічних та управлінських рішень і винесення їх на ринок

(законопроект «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» в новій редакції)

б) формування інфраструктури здійснення інвестицій і ринку інноваційних рішень

в) сформувати і неухильно проводити політику НБУ щодо підтримки національного інвестиційного та інноваційного розвитку, які спонукають банки та інші кредитні установи фінансувати інноваційний розвиток сільськогосподарських підприємств»

(Дорожня карта фінансово-кредитного забезпечення інноваційного оновлення економіки України з розділами «Фінансово-кредитне забезпечення розвитку глибокої переробки продукції сільського господарства», «Фінансово-кредитне забезпечення розвитку потужностей з виробництва біопалива: біоетанол, біодизель, біогаз», низка регуляторних актів НБУ)

Ресурси: ресурси національної та міжнародної банківської систем

Проблема #3: незадовільне реагування на надзвичайні ситуації в аграрному секторі

Мета:     зменшити збитки аграрного сектору, завдані надзвичайними обставинами

Обмеження:     відсутність досвіду створення відповідних структур

Можливості:     необхідність забезпечення здатності реагувати на надзвичайні обставини, у тому числі спричинені соціально-економічною нестабільністю та змінами клімату

Кроки #3:

а) створити національну систему швидкого реагування на основі світового досвіду (у тому числі RASFF), забезпечивши її відповідними ресурсами (законопроект «Про національну систему швидкого реагування на надзвичайні ситуації»)

б) забезпечити ефективне функціонування системи аграрного страхування

(нова редакція закону «Про страхування аграрної продукції з державною підтримкою» і відповідна підзаконна база) 

Ресурси: державний бюджет України 

Проблема #4: зміна структури аграрного експорту

Мета:             зміцнити позиції продукції українського виробника з доданою вартістю 

Обмеження:     світові ринки харчових продуктів і кормів наразі насичені

Можливості:     зайняття ніш, які належали Росії, освоєння нових сегментів та ринків, які виникають

Кроки #4:             

забезпечити системну діяльність Ради експортерів при МЗС, у тому числі за рахунок функціонування її секретаріату на постійній основі та координації діяльності відповідних відділів в посольствах України за кордоном

(Концепція діяльності, затверджена наказом МЗС)

Ресурси: державний бюджет України 

c. Довгострокова перспектива 

(що ми робимо для забезпечення сталого стратегічного розвитку)

Проблема #1: відсутність стратегії розвитку, сприйнятої аграрною спільнотою 

Мета:             визначити майбутню архітектуру аграрного сектору України і забезпечити його сталий розвиток 

Обмеження:     нерозвиненість та непрозорість механізмів державного управління 

Можливості:     суттєве прискорення розвитку аграрного сектору та спрощення поточної діяльності сільгоспвиробника

Кроки #1:

сформувати Стратегію розвитку аграрного сектору України 2050 відповідно до методології ЄС та належного державного управління

(в ході формування та реалізації Плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України)

Ресурси: кошти Фонду відновлення України

Проблема #2: вразливість земельних активів сільгосппідприємств

Мета:             забезпечити сталий розвиток сільгосппідприємств

Обмеження:     приватна власність на орендовані земельні ділянки з правом їх продажу

Можливості:     формування інструментів убезпечення активів сільгосппідприємства в результаті реалізації права власності на земельні ділянки в рамках чинного правового поля 

Кроки #2:

розробити галузеву облікову політику щодо обліку земельних активів у складі необоротних активів сільгосппідприємства, забезпечити її поширення серед сільгоспвиробників, та визнання органами влади (в ході формування та реалізації Плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України)

Ресурси: кошти Фонду відновлення України

Проблема #3: неадекватна система кредитно-фінансового забезпечення функціонування та розвитку аграрного сектору

Мета:             забезпечити сталий розвиток сільгосппідприємств

Обмеження:     обмеження впливу громадськості на формування політики НБУ

Можливості:     загальносвітові тенденції до інтернаціоналізації фінансово-кредитних ринків 

Кроки #3:

сформувати концепцію інтеграції аграрного сектору Україні в світові фінансові ринки

(в ході формування та реалізації Плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України)

Ресурси: кошти Фонду відновлення України

Проблема #4: ускладнення виведення продукції українського виробника на світові ринки за рахунок невідповідності міжнародним стандартам

Мета:             забезпечити сталі позиції для українського сільгоспвиробника на світових ринках

Обмеження:     нерозвиненість національної системи стандартизації, яка до сих пір лишається нереформованою відповідно до світових практик

Можливості:     участь у реалізації Зеленого курсу ЄС на ранніх етапах

Кроки #4:

реформувати національну систему стандартизації та дотримання належних практик на засадах галузевого саморегулювання та інтеграції в міжнародні системи стандартизації та сертифікації

(в ході формування та реалізації Плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України)

Ресурси: кошти Фонду відновлення України


  • Старікова Лариса Валеріївна
  • 13 травня 2022 р.
  • 0

Новини