Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення і як його «обійти».

Домовленість з власником ділянки про написання заповіту на «покупця» за певну грошову суму

• набуття права власності на ділянку, у разі відсутності спорів з спадкоємцями.

• набуття права власності тільки після смерті відчужувача через 6 місяців;
• відчужувач може змінити в будь-який час свій заповіт.

Сторони укладають договір міни земельної ділянки на іншу земельну ділянку.

• можливість обміну на не рівнозначну земельну ділянку (за вартістю) та на ділянку з іншим цільовим призначенням;
• «покупець» одразу з набуває право власності на землю.

• пошук земельної ділянки для проведення обміну.

Сторони укладають довгостроковий договір оренди землі (від 7 до 49 років). Як правило, в такому договорі стровони визначають умову щодо першочергового викупу земельної ділянки орендарем у разі «зняття» мораторію.

• можливість володіти та користуватися земельною ділянкою досить довгий строк.

• сторони позбавлені самостійно визначати орендну плату, чим мінімізувати податки, так як розмір орендної плати має становити не менше 3 % від нормативно-грошової оцінки землі (досить дороге «задоволення» виходить для обох сторін);
• все одно, довгострокове володіння землею, це не власність;
• постійні витрати щодо сплати орендної плати, які в подальшому не можуть бути зараховані при покупці цієї ділянки;
• строк оренди може бути не більше 50 років.

Сторони укладають договір користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (спеціальний аналог договору оренди за своєю суттю, але різний за умовами).

• строк користування земельною ділянкою не обережний законом (хоч на 300 років);
• сторони самі визначають плату за користування земельною ділянкою, що дозволяє мінімізувати податки;
• плата за користування земельною ділянкою може сплачуватися один раз за весь строк за погодженою сторонами сумою, що в подальшому знизить до мінімума відмову «власника» від договору;
• можливість продажу та іншого відчуження права емфітевзису.

• у разі продажу права емфітевзису власник має право на відповідний відсоток від прибутку.

«Відчужувач» видає довіреність на «покупця», в якій зазначає його права на розпорядження, користування та володіння земельною ділянкою.

• можливість вільно володіти та користуватися земельною ділянкою;
• можливість в будь-який час відчужити земельну ділянку третім особам.

• «відчужувач» земельної ділянки може в будь-який час, без відома «покупця» скасувати довіреність.

Власник землі формально бере в позику у «покупця» певну суму грошей, які звичайно не повертає. В подальшому, «покупець» звертає стягнення на земельну ділянку як на єдине майно власника задля задоволення своїх фінансових вимог.

• перехід безпосередньо права власності на земельну ділянку (не тільки права користування).

• довгостроковий процес, так як необхідно пройти судову процедуру стягнення суми боргу та звернення стягнення на майно;
• неоднозначне та спірне нормативне врегулювання можливості застосування даного способу.