Концепція реформування податкового законодавства у сфері сільськогосподарського виробництва (початкова версія)

Концепція реформування податкового законодавства  у сфері сільськогосподарського виробництва (початкова версія)

15 травня 2014 року Аграрний союз України в провів в м. Полтаві чергове засідання Ради АСУ. Ключовим питанням порядку денного якого стало обговорення концепції реформування системи оподаткування сільгоспвиробників середнього розміру. З доповіддю про стан реформування системи оподаткування сільгоспвиробника виступила координатор Аналітичного центру АСУ Лариса Старікова. Під час засідання Ради АСУ була створена Робоча група АЦ АСУ з питань реформування системи оподаткування сільгоспвиробника, яку очолив керівник Херсонського регіонального осередку Аграрного союзу України Ігор Брагінець.За результами обговорення з врахуванням численних пропозицій керівників господарств були опрацьований документ "Пропозиції Аграрного союзу України (АСУ) щодо зміни системи оподаткування сільгоспвиробника в рамках підготовки нової редакції ПКУ в частині концептуальних пропозицій щодо впорядкування та удосконалення окремих податків і зборів.

Прикріплені файли та додаткові матеріали

Порівняльна таблиця змін і доповнень до Податкового кодексу (початкова версія 15.05.2014) Концепція реформування податкового законодавства у сфері сільськогосподарського виробництва (початкова версія 15.05.2014)

1. Основні засади (бачення)

Пропозиції зміни концептуальних підходів до оподаткування сільгоспвиробника надаються з урахуванням факторів:

а) Європейської інтеграції України,

б) Необхідності розширення бази оподаткування і збільшення обсягів бюджетних надходжень,

в) Спрощення адміністрування податків

г) Необхідності забезпечення коштами місцевих громад за рахунок оподаткування землі як суспільного ресурсу


2. Шляхи втілення бачення на рівні концепції оподаткування

а) Фактор Європейської інтеграції враховано шляхом підтримки масового сільгоспвиробника (підприємств середнього розміру та фермерських господарств, які відповідають встановленим критеріям) за рахунок введення спрощеної системи оподаткування, яка передбачає заміну всіх податків і зборів Фіксованим сільськогосподарським податком, базою якого є площа землі господарства і ставка якого може варіюватися для різних господарств в залежності від необхідності надання їм державної підтримки у відповідності до практики господарювання в країнах ЄС.

б) Фактор розширення бази оподаткування і збільшення обсягів бюджетних надходжень враховано за рахунок введення нового податку – Єдиного соціального навантаження на землі сільгосппризначення, базою оподаткування яким є 1 гектар ріллі незалежно від того, хто її обробляє

в) Фактор спрощення адміністрування податків реалізовано через введення Фіксованого сільськогосподарського податку, збереження спецрежиму по ПДВ, принаймні до введення спецрахунків по ПДВ для всіх суб‘єктів господарювання і забезпечення вчасного безумовного відшкодування ПДВ з боку держави

г) Фактор необхідності забезпечення коштами місцевих громад за рахунок оподаткування землі як суспільного ресурсу реалізується через введення Єдиного соціального навантаження на землі сільгосппризначення


3. Концепція Єдиного соціального навантаження на 1 гектар ріллі (ЄСН)

Оскільки земельні ресурси (зокрема землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя - рілля) нерозривно пов‘язані з територіями, вони мають стати основою для забезпечення добробуту територіальних громад. З іншого боку, оскільки в сільській місцевості проживає понад 30% населення України та які нині суттєво обмежені у своїх можливостях на національному ринку праці, пропонується ввести новий податок – Єдине соціальне навантаження на 1 га землі сільськогосподарського призначення, визначеного як рілля. 

Отже, базою оподаткування для Єдиного соціальне навантаження є 1 га ріллі незалежно від того, хто її обробляє і чи знаходиться рілля в обробітку взагалі.

Платниками Єдиного соціальне навантаження є: власники права оренди ріллі або власники права на земельну ділянку у разі відсутності орендарів.

Визначення розміру Єдиного соціального навантаження здійснюється на основі нормативу трудового навантаження, даних про середню заробітну плату по країні і даних про сумарні нарахування та утримання із заробітної плати.

Кошти Єдиного соціального навантаження на сільгосппідприємства сплачуються: 

- до державних соціальних фондів (пенсійний фонд, фонд страхування на випадок безробіття, фонд страхування з тимчасової втрати працездатності, фонд страхування від нещасних випадків на виробництві тощо) у розмірі відрахувань на основі діючих правил, виходячи з числа найманих працівників господарства, які задіяні у циклі сільськогосподарського виробництва на даній території

- до бюджету територіальної громади, в межах якої знаходяться угіддя сільгосппідприємства у розмірі різниці між сумою нарахованого Єдиного соціального внеску і нарахованих внесків до соціальних фондів для найманих працівників господарства.


Повністю вихідні пропозиції Аграрного союзу України щодо запровадження "податку з 1 га" наведені у доданому файлі

  • Старікова Лариса Валеріївна
  • 21 квітня 2016 р.
  • 0

Новини