Питання безпечності і якості продукції виходять на перший план

Аналітичний центр АСУ виступив співучасником круглого столу "Сучасні системи впровадження безпечності і якості харчових продуктів"

Прикріплені файли та додаткові матеріали

Дорожня карта впровадження систем безпечності харчових продуктів в Україні

Аграрна галузь регулярно відчуває землетруси, пов‘язані з впровадженням політики дерегуляції: держава то скасовує вкрай необхідні речі, наприклад сертифікацію насіння, документи, необхідні при експорті тощо, то "закручує гайки", намагаючись відреагувати на гострі ситуації, як то спалахи африканської чуми чи ботулізму. Де золота середина? Як повинен виглядати процес заміщення корумпованого державного контролю сучасними системами управління безпечністю і якістю харчової продукції? Чи готова країна до контролю за впровадженням системи контролю за безпечністю і якістю продукції НАССР, який має стартувати вже 20 вересня ? Яке все це має відношення до євро інтеграційних процесів і виконанням Україною  Угоди про асоціацію?

На всі ці питання намагалися знайти відповіді учасники круглого столу "Сучасні системи впровадження безпечності і якості харчових продуктів", організованого президентом Фумігаційної асоціації, керівником Робочої групи АЦ АСУ з питань розвитку саморегулювання в аграрного секторі, співзасновником ГО "Продовольча безпека України" Тамарою Василівною Підберезняк.

Системне бачення порядку денного діяльності громадського проекту "Продовольча безпека України" надав Валерій Хаджиматов. За задумом засновників цього проекту і відповідної громадської організації ця структура має стати флагманом процесу адекватного реформування системи контролю за безпечністю і якістю продукції в Україні, осередком поширення інформації і просвіти.

Учасник численних міжнародних проектів з розвитку фінансових механізмів АПК, а нині викладач Міжнародного інституту менеджменту Гарі Роше запевнив присутніх, що допомоги їм чекати не варто, банківська сфера, і українська і міжнародна, до фінансування технологічного розвитку вітчизняного сільгоспвиробника не готова. Тож тим, хто хоче експортувати свою продукцію, а в перспективі взагалі утриматися навіть на внутрішньому ринку,  варто терміново вивчити англійську і власними силами фінансувати запровадження НАССР.

Представник Волині, колишній співробітник наглядових структур МОЗ, а нині виключно досвідчений громадський активіст, на рахунку якого багато здобутків, покладених в основу адаптації української системи безпечності і якості продукції до міжнародних стандартів, Наталя Янко, докладно розповіла про ситуацію, яка складається у сфері санепідемконтролю на тлі реформування системи державного нагляду. З доповіді стало очевидно – система принципово не змінюється, реформи імітуються, корупційні схеми зберігаються і підсилюються…

З тим, як повинна виглядати адекватна система контролю за якістю і безпечністю харчової продукції, яка відповідала б духу і букві Угоди про асоціацію розповіла Марина Козловська, член численних фахових робочих груп і громадянських структур, які опікуються питаннями реформування економіки України у відповідності до кращих міжнародних практик. Професор Інституту післядипломної освіти Національного університету харчових технологій Андрій Соболев зупинився на питаннях загальносвітової культури виробництва харчової продукції. Він зазначив, що навіть у Польщі, яку українці звикли вважати осередком благополуччя, 80% харчових виробництв були змушені закритися, оскільки не змогли відповісти на виклики, які висуває сучасна система захисту споживача в Європі. Керівник Аналітичного центру АСУ Лариса Старікова наголосила, що для того, щоб не зависати "між тут і там", як це регулярно відбувається в процесі реалізації політики дерегуляції, потрібна чітка "дорожня карта", і що над такою картою останнім часом активно працює АЦ АСУ (презентація деяких аспектів Дороньої карти забезпечення безпечності і якості продуктів харчування додається)

Підводячи підсумки досить гарячої дискусії, ініціатор заходу Тамара Підберезняк ще раз наголосила на тому, що роль галузевих асоціацій в розбудові національної системи безпечності і якості продукції - ключова. Саме до прозорих громадських структур мають перейти функції нагляду і контролю за безпечністю і якістю харчової продукції, як це має місце у світі. Однак з огляду на відсутність обізнаності виробника з базовими засадами технічного регулювання, його дезорієнтацію з боку органів державної влади та преси, пріоритетним напрямом діяльності проекту "Продовольча безпека України" на перших етапах має стати адекватне, неупереджене і професійне інформування виробників і їхніх галузевих асоціацій про механізми забезпечення якості продукції, які існують в міжнародному середовищі, і які має впровадити Україна, підписавши Угоду про асоціацію та увійшовши до СОТ.

До уваги членів Аграрного союзу України: Виробництво зернових і олійних культур, м‘ясної і молочної сировини стоїть на самому початку ланцюгів харчової продукції, виступає сировиною для кормів. Відповідність параметрів саме базової аграрної продукції міжнародним вимогам і стандартам є запорукою успішного розвитку українського експорту та національної системи доданої вартості. Тож рекламації споживача завжди найбільш боляче битимуть саме по базовому виробнику.

Найближчим часом (20 вересня) становище базового виробника буде суттєво ускладнене, а його позиції перед лицем рейдерів "з білим комірцем" - послаблені. На тлі цих процесів виробнику не варто звертатися до традиційної практики "купівлі папірців". Лише адекватне впровадження систем контролю за безпечністю технологій і продукції (а тут присутні такі ключові фактори ризику як використання хімікатів, забруднення повітря, зменшення родючості грунтів тощо) не лише посилить позиції виробника на ринках, але й убезпечить його земельний банк від захоплення з боку рейдерів різного типу. 

• Старікова Лариса Валеріївна
• 3 липня 2017 р.
• 0