Аналітична нотатка щодо ситуації на фінансових ринках АПК станом на лютий 2015 року

Аналітична нотатка щодо ситуації на фінансових ринках АПК станом на лютий 2015 року

Аналітична нотатка щодо ситуації на фінансових ринках АПК була написана в лютому 2015 року за результатами робочої зустрічі в Незалежній асоціації банків України за участю представників Національного банку України, Міністерства аграрної політики і продовольства України, керівників комерційних банків і аграрних підприємств

Прикріплені файли та додаткові матеріали

Аналітична нотатка щодо ситуації на фінансових ринках АПК

Висновки


1. Грунтовні методологічні засади для визначення облікової ставки НБУ відсутні. Визначення розміру облікової ставки здійснюється за непрозорими правилами в режимі інформаційної і комунікативної замкненості. Практика надання належних роз‘яснень при визначенні розміру облікової ставки з боку НБУ відсутня. Зв‘язок розміру облікової ставки з тенденціями загального економічного розвитку, станом грошово-кредитного ринку не проглядається.

Розмір облікової ставки визначається чиновниками Департаменту монетарної політики в основному на основі особистих вражень. Керівництво НБУ традиційно намагається поставити цю установу поза діалогом влади і суспільства, вивести її з-під критики, яка вже стала нормою існування для інших щаблів вищої державної влади.

"Особисті враження" декількох безім‘яних чиновників Департаменту монетарної політики НБУ коштує кожному окремому сільгоспвиробнику 19,5% прибутку.


2. Традиційні ринкові інструменти на ринку фінансів АПК не діють. Попит і пропозиція існують в паралельних площинах, шалений дефіцит попиту наштовхується на відсутність адекватних продуктів. Банківська сфера самоусунулася від участі в реальних економічних процесах, лицемірно виставивши на полицю "декоративні" продукти, які не враховують сегментацію сфери сільгоспвиробництва на великі, середні та малі підприємства та виробничого циклу сільгосппідприємства і, натомість, не знаходять збуту.

Тенденція переходу від прямого кредитування сільгоспвиробника до кредитування гарантії повернення коштів постачальникам після реалізації врожаю, яка останнім часом набуває популярності, свідчить про прямий вихід банків з сектору кредитування сільгосппідприємств.

Вимоги щодо відновлення (амортизації) активів, роздмухування собівартості та безумовної прибутковості банківською сферою висуваються в односторонньому порядку з повним ігнорування аналогічних вимог з боку виробників сільгосппродукції.

Під час ведення діалогу між банківською сферою і сферою сільгоспвиробництва банківська сфера демонструє агресивний підхід і традиційно вдається до безпрецедентного тиску. Такий діалог розглядається нею виключно як безкоштовний маркетинговий захід.

Окремі випадки конструктивної співпраці, які мали місце в рамках діяльності Робочої групи з розвитку фінансових ринків АПК Аналітичного центру Аграрного союзу України, наштовхнулись на несприйняття з боку персоналу банків і не дали результату.


3. Єдиною конструктивною складовою на ринку залучення фінансових ресурсів можна вважати страхування сільгосппродукції, яке часом дозволяло відновити оборотні кошти сільгосппідприємств за форс мажорних обставин. Попри несприйняття ідеї страхування як такої та відсутність страхової культури серед широких верств сільгоспвиробників цей інструмент зарекомендував себе дієвим і набуває все більшого поширення серед сільгоспвиробників.

Однак невиконання норм закону про державну підтримку страхування сільгосппродукції, відсутність коштів на компенсацію страхових тарифів, невиправдано високі тарифи і безпрецедентні розміри страхової франшизи робить цей інструмент невиправдано дорогим для сільгоспвиробника.

Як і банки, страхові компанії також мають можливість працювати на "схоластичних" ринках, які забезпечують їм безпрецедентну прибутковість фінансових активів. Страхування сільгоспвиробницва здійснюється здебільшого "по залишковому принципу".

Діалог щодо паритетності розподілу ризиків між страховими компаніями та сільгоспвиробником в сфері страхування не ведеться.


4. Ключовою проблемою налагодження адекватного функціонування фінансових ринків АПК є неадекватна політика Національного банку України, зокрема, нерозвинутість методологічної бази визначення облікової ставки НБУ та непрозорість механізму її встановлення.

Непрозорість формування політики НБУ має наслідком парадокс, який полягає в блокуванні діяльності сектору сільськогосподарського виробництва, роль якого у забезпеченні експортного потенціалу на тлі занепаду металургії стрімко зростає. Домінуючим фактором при визначенні облікової ставки нині вважається курс долару. Однак стримування реалізації потенціалу сільгоспвиробництва (принаймні його 40 частки), а натомість, і експорту, матиме наслідком зростання курсу долару і, відповідно, ще більше зростання облікової ставки. Це є розкручуванням інфляційної спіралі і шляхом в нікуди.


Повний текст нотатки - у доданому файлі

  • Старікова Лариса Валеріївна
  • 25 квітня 2016 р.
  • 0

Новини