Банкрутства сусідів відкривають вікно можливостей для українського машинобудування

Банкрутства сусідів відкривають вікно можливостей для українського машинобудування

Агонія машинобудівного концерну Росії «Тракторные заводы», яка тягнулася три роки, в червні 2019 року завершилася очікуваним банкрутством. Проте, ця подія для української економіки може мати як катастрофічні, так і позитивні наслідки. І сьогодні ми спробуємо дати свої прогнози відносно подальшого розвитку подій.

Вплив банкрутства концерну «Тракторные заводы» на економіку України буде відчутним. Щоб не бути голослівними, наведемо кілька фактів. За даними Урядового порталу, впродовж всієї нашої Незалежності росіяни поставляли в Україну до 50-70% запчастин та комплектуючих для техніки, що працює на наших ланах.

Схожа ситуація і з готовою продукцією – тими ж комбайнами. Наприклад, в 2007-му році російський концерн «Ростсельмаш» тримав 60% ринку зернозбиральних комбайнів України, продавши нашим аграріям 442 комбайни «Дон» на 42 мільйони доларів. Причому, «Дон» – не єдиний комбайн з РФ-ї, який купляли українські фермери.

За два місяці 2008 року (в квітні-травні) українські фермери придбали ще й 50 комбайнів «Енисей-950» виробництва Красноярського заводу комбайнів. І якщо вище згадуваний комбайн «Дон» нікуди поки що не подівся, то от нових комбайнів під маркою «Енисей» ми вже більше не побачимо, бо вони випускалися на заводі, який збанкрутував разом із концерном «Тракторные заводы».

Загалом же до складу концерну входили такі підприємства, як «Алтайский моторный завод»,«Владимирский моторно-тракторный завод», «Красноярский завод комбайнов»«Волгоградская машиностроительная компания «ВгТЗ»«Зауральский кузнечно-литейный завод»«Красноярский завод лесного машиностроения»«Липецкий завод гусеничных тягачей»«Онежский тракторный завод»,«Промтрактор»«САРЭКС» (виробництво екскаваторів)«Тракторная компания «ВгТЗ»«Чебоксарский агрегатный завод», «Волжский комбайновый завод», «Курганский машиностроительный завод»(«Курганмашзавод»). Загальна заборгованість всіх цих заводів  складає більше 85 мільярдів рублів.

Частину з цих заводів вже порізано на метал, про що є великі фоторепортажі в Інтернеті (як-от про «Алтайський моторний завод», який закрився ще 2011 року), а деякі ще тільки звільняють останніх робітників (така доля спіткала «Владимирский моторно-тракторный завод»).

Хто на новенького?

Останніми роками росіян з нашого ринку потроху витісняють європейські, американські та китайські виробники. Тим не менше, російська техніка все ще займає доволі велику частку українського ринку, яка потроху вислизає з їхніх рук. Проте, святе місце пустим не буває, і питання лише в тому, хто займе місце російської техніки та запчастин до неї на українському ринку.

Нещодавня ХХХІ Міжнародна агропромислова виставка Агро-2019, яка 4-7 червня проходила в Києві, показала, що вітчизняні фермери все частіше віддають перевагу західноєвропейській техніці. Селяни нерідко прямо говорять: «Хіба я не людина, що мушу працювати без кондиціонера, в шумі, а додому вертатись, обсипаний соломою?». Комфорт для наших землеробів вже не стоїть на останньому місці.

Другий серйозний аргумент для селянина – вища, ніж у пострадянської техніки, продуктивність. Проте, ці два «плюси» перекреслюються великим «мінусом» – високою ціною імпортної техніки.

І ця ціна буде зростати й далі. Спілкування з учасниками вище згадуваної Міжнародної агропромислової виставки Агро-2019 наштовхує на думку, що торгівельна війна між двома найбільшими економіками світу – США та КНР – призведе до того, що дешева китайська робоча сила перестане здешевлювати товари, вироблені в Китаї. Причина проста – світові компанії поступово перенесуть своє виробництво з КНР до інших, більш тихих та безпечних країн, де не ведуть торгівельних воєн з США.

Американський шлях української промисловості

Проте, не все так погано в українському машинобудуванні, як може здаватись на перший погляд. В жорсткій конкуренції та під тиском росіян українська промисловість розвивається і найбільшого успіху добиваються ті, хто повторює шлях світових виробників, концентруючи виробництво в одному місці. Особливо це впадає в око, якщо подивитись шлях розвитку якоїсь вітчизняної компанії і порівняти його, скажімо, з американською Джон Дір (John Deere).

John Deere – один з світових лідерів із виробництва тракторів, комбайнів та іншої техніки для сільського, будівельного та лісового господарства із своїми заводами на різних континентах. Проте, основне виробництво вони зберігають у себе в Сполучених Штатах Америки (в штаті Іллінойс). І це притому, що останніми роками керівництво компанії активно скуповувало відомі світові бренди разом із заводами в Європі та Азії. Наприклад, в 2017 році американці купили Wirtgen Group вартістю більше 4 мільярдів євро, а потім ще й італійського виробника Mazotti.

Телеканал «Дискавері» (Discovery) про завод компанії John Deere навіть зняв передачу в рубриці «Мегазаводи». Якщо ви ще не дивилися цієї передачі, то перегляньте, він є на YouTube – дуже цікаво та пізнавально.

В українському місті з грецькою назвою Мелітополь (Запорізької області) в далекому 1993 році було засновано ПП «Завод Двигун». Попервах завод виробляв поршні та гільзи для автомобіля ЗАЗ-968, але з 1996 року переключився на поршні для тракторів та іншої сільськогосподарської техніки. З того часу підприємство постійно розширювало асортимент власної продукції та скуповувало найкраще обладнання тих вітчизняних заводів, що банкрутували. Придбане привозили до Мелітополя, концентруючи виробництво.

Коли 2010 року збанкрутував столичний завод «Київтрактордеталь», який був найбільшим в Україні виробником моторкомплектів та запасних частин до автомобілів, тракторів та комбайнів, туди направили своїх представників. Тоді у киян викупили обладнання, оснастку, технічну документацію, лінії механічної обробки та лінії по виготовленню заготовок гільз методом центробіжного лиття. Контакти зі столичними вченими також перейшли до мелітопольских виробників.

2013 року у підприємства «Мотортехніка» (м.Васильків, Київська область) було викуплено обладнання з виробництва поршнів з нерезистентною вставкою для тракторів.

2014 року після ліквідації держпідприємства «Автрамат» (м.Харків) у нього було придбано частину обладнання, оснастки, лінії з виробництва усіх видів поршнів.

2015 року «Завод Двигун» налагодив серійне виробництво поршнів для двигунів «КамАЗ».

Директор Виробничого Об’єднання «Завод Двигун» Вадим Островерх розповів авторові цих рядків таке: «Перевезти обладнання з одного міста до іншого – річ не проста. З Харкова ми перевезли десять 20-тонних фур з обладнанням. Проте, з поставленим завданням наші спеціалісти впорались і обладнання встановили й налагодили, хоча ця робота й тривала впродовж шести місяців. Тепер наше виробниче об’єднання включає ПП «Завод Двигун», завод ТОВ «Мрія» та сільськогосподарське підприємство ТОВ «Східне». Свою продукцію ми тестуємо на полях свого підприємства, також її на наших ланах обкатують і наші потенційні покупці, завдяки чому ми завчасно виявляємо усі недоліки і виправляємо їх ще до того, як починаємо масове виробництво. А нові розробки ми втілюємо спільно з вченими кількох провідних університетів України – разом ми запустили у серійне виробництво новий іноваційний продукт – поршньовий комплект «Моторист+». Завдяки цій інновації моторесурс двигуна збільшується до 40%, а економія палива становить до 15%. Не забута й екологія – рівень викидів в атмосферу знижується до 30%».


Відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=AqssHPiqhXA 

  • Фостій Марина
  • 10 вересня 2019 р.
  • 0

Найближчим часом

НІ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОМУ ПРОДАЖУ ЗЕМЛІ!

Детальніше

Новини